Одним з авторів, які проповідували у своїх добутках доброту й чуйність, був Василь Макарович Шукшин. Це була людина з різнобічним талантом: актор, режисер, письменник. Від всіх його створінь ідуть щиросердечна теплота, щирість, любов до людей. Один раз Шукшин сказав: «Кожний теперішній письменник, звичайно, психолог, але сам хворий». От цієїте болем за людей, за їхньою порою порожнє й нікчемне життя перейняті оповідання Шукшина. Мені подобаються оповідання Шукшина

Вони короткі, зрозумілі, цікаві, у них багато точних і барвистих висловлень. Оповідання «Чудик» і «Зрізав» входять у збірник «Бесіди при ясному місяці». Сама назва збірника говорить про якусь дружню бесіду про життя, любов, природу

Оповідання Шукшина написані простою розмовною мовою, що передає особливості мовлення персонажів. У своїх творах Шукшин продовжує традиції російської класичної літератури: Толстого, Гоголя, Горького. Його герої з народу, прості люди, але в них є якась ізюминка. Так Шукшин показує нам новий тип героя. Це «чудик» (у збірнику навіть є оповідання з такою назвою).

Ці чудики схожі на героїв Горького, але вони ближче нам, тому що жили не дуже давно. Чудики Шукшина це люди, які створюють «свято душі», живуть просто, природно, не роблячи іншим зла. навколишні сприймають їх як ненормальних, тому що вони можуть викинути якийнебудь фокус. Такі герої оповідань «Чудик», «Мікроскоп», «Зрізав». Але їхнє прагнення зробити «людям як краще» постійно натикається на стіну нерозуміння, відчуженість, навіть ворожість. Я думаю, що це відбувається тому, що кожний посвоєму розуміє, «як краще».

Їм от здається, що так буде краще, а іншим людям немає. От тому «чудиков» так і кличуть. Таке, наприклад, зіткнення в оповіданні «Чудик» головного героя із братовою Зоєю Іванівною, за щось що невзлюбили Чудика. Але ж він просто добра й весела людина. Шукшин хоче нам показати, що люди байдужі друг до друга, вони чужі друг до друга, черстві й не хочуть допомогти

Ті ж, хто намагається об'єднати людей, стають «чудиками», майже божевільними. Але «чудики» можуть бути не тільки добрими. наприклад, головний герой оповідання «Зрізав» Гліб Капустін. Він недобрий, тому що йому завжди хочеться принизити іншої людини, особливо приїжджого, показати, що той дурень і т.д. Оповідання починається з того, що Костянтин Іванович міський інтелігент приїжджає в село. Він освічена людина, і це не подобається мужикам

Вони кличуть Гліба, тому що він серед них сливет самим ученим. Гліб же заздалегідь хоче «зрізати» міського гостя, тобто перемогти в їхній суперечці. Тут Шукшин показує, з одного боку, гордовитість міського гостя, що вважає, що приїхав у глухе село, а з іншого боку злість сільського мужика, що хоче довести, що він «теж дещо микитит». Звичайна спочатку бесіда про останні досягнення науки перетворюється в з'ясування відносин

Шукшин не втручається в що відбувається. Він начебто б один зі слухачів суперечки він просто передає його зміст нам. Але він дивиться на Гліба зі смутною посмішкою, адже ця злість руйнує його самого. У цьому оповіданні Шукшин показує дуже давнє протистояння інтелігенції й народу

навіть зараз, коли є телевізори, комп'ютери, воно збереглося. Шукшин любить свого героя, він, взагалі, любить всіх своїх героїв, тому що вони такі ж прості люди, як і він. Але це не заважає йому вказувати на їхні недоліки, показувати, що вони роблять щось неправильно: мужики самі починають обривати Гліба, вони вже й не раді, що зав'язалася ця суперечка. наприкінці оповідання в усіх залишається якесь неприємне враження від суперечки Гліба й Костянтина Івановича. Адже Гліба Капустіна шкода.

Вся мета його життя «зрізати» проїжджаючих людей, тобто виправдати своє животіння в цьому селі, довести їм, що він живе не дарма. Хоча, як мені здається, він доводить це собі самому. Адже він і злиться тому, що його життя даремна, проходить вхолосту, що він не зробив нічого гарного або вартого. Такі думки характерні для багатьох героїв прози Шукшина

В. М. Шукшин писав свої добутки в роки застою, і він дуже гостро почував настрої людей того часу. Він показав, як вони намагаються вирватися з тьмяного й звичного життя, як вони борються із щоденністю й непотрібністю життя. Мені подобаються герої Шукшина, тому що в них є природна сила, незвичайність, спрага яскравого життя. Оповідання цього прекрасного письменника дотепер не втратили свого значення


Розміщенно Referat в разделе Готові Домашні Завдання Четверг 3 сентября 2015 в 8:30





«Чудакуваті герої» оповідань В. М. ШукшинаВ. М. Шукшина