Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край!


Розміщенно Referat в разделе Стислі перекази творів Понедельник 28 декабря 2015 в 6:42




  • Олена Пчілка – найкраще для дітей – Стаття з української літератури
  • ГОЛГОФА – ДМИТРО ПАВЛИЧКО
  • Це страшно, як людину розпинають, Не йнявши віри їй, що Бог вона; Плювками прибивають до хреста Невинну душу, генієм пойняту. А ще страшніше, як знімають ката З охрестя справедливої ганьби, Навколішки стоять довкруг мерця І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне.. Одна голгофа споконвік була: Розбійник і творець
  • Голгофа – ДМИТРО ПАВЛИЧКО
  • Це страшно, як людину розпинають, Не йнявши віри їй, що Бог вона; Плювками прибивають до хреста Невинну душу, генієм пойняту. А ще страшніше, як знімають ката З охрестя справедливої ганьби, Навколішки стоять довкруг мерця І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне.. Одна голгофа споконвік була: Розбійник і творець
  • Погляд у криницю – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Стислий виклад твору
  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО Погляд у криницю Я розумію світло. Це — душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословення миру. Палання рук. Веселощі трави. А що таке темноти? Можливо, це — печаль самотності. Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов'язки
  • ЗАЄЦЬ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО
  • Заєць має двоє вух: Як одним він рухає, Другим слухає вітрець Що за полем дмухає. Одним вухом чує спів Миші під копицею, Другим чує, як іде Дядечко з рушницею. Так пасеться він собі Врунами зеленими, Так працює цілий день Вухами-антенами. А коли настане ніч, Спатоньки вкладається Одне вухо стеле він, Другим накривається.
  • Два кольори – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Стислий виклад твору
  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне
  • НІЧНИЙ ГІСТЬ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО
  • Хтось постукав уночі. Швидко я знайшла ключі, Відчинила, і до хати Зайченя зайшло вухате. Стало в кутику сумне, Каже: «Заночуй мене! Бо надворі завірюха І мороз хапа за вуха!» Батьків я взяла кожух, Вкрила зайця з ніг до вух І гадала, що гульвісу Вранці одведу до лісу. Встала рано, та дарма — Зайченяти

ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО