Дитячі вірші про літо. Вірші про літо

Вірші про саму дивну й веселу пору року – вірші про літо, канікули й відпочинок. Адже канікули – це теж свято для дітей

Хіба канікули - свято? Ще який! А тим більше самі довгі канікули - літні. Недарма В. И. Даль у своєму "Тлумачному словнику живої великоросійської мови" називає канікули Праздной часом.

Канікули існують із древніх часів. Своєю назвою вони зобов'язані Сиріусу, ярчайшей зірці сузір'я Великого Пса. Її латинське ім'я Canicula, що значить "собачка". Після довгої зимової перерви ця зірка вперше з'являлася в липні, знаменуючи настання самої жаркої пори року. На ці канікулярні дні патриції, або аристократи, відправлялися за місто. Звідси й відбулося слово "канікули".

А. Усачев

ПО СТЕЖЦІ ПЕЧЕНЕЮ ВЛІТКУ

По стежці

Печенею влітку

Ішли Черевики

До Сандалет

И випадково

На доріжці

Зустріли Босоніжки

Постояли, побалакали,

Далі разом покрокували

...По стежці

Печенею влітку

Ішли Черевики

КСАНДАЛЕТАМ.

Поруч

По доріжці

Порошили

Босоніжки

Бачать раптом -

На стежинці

Новенькі

Ляпанці

Постояли, побалакали,

Далі разом покрокували

...По стежці

Печенею влітку

Ішли Черевики

КСАНДАЛЕТАМ.

Поруч

По доріжці

Порошили

Босоніжки,

А за ними

Ляпанці

Тупотіли

По стежинці

Мимо Кеди

И Кроссовки

Стрибали

По брівці

Постояли, побалакали,

Далі разом покрокували

...По стежці

Печенею влітку

Ішли Черевики

КСАНДАЛЕТАМ.

Поруч

По доріжці

Порошили

Босоніжки,

А за ними

Ляпанці

Тупотіли

По стежинці

Так Кеди

И Кроссовки

Стрибали

По брівці

И прийшли до Сандалій,

А Валянки сказали їм,

Що ці Сандалети

Їх чекають на річці десь...

И на річку

По дорозі

Понеслися

Босі Ноги

В. Степанов

СОЛОМ'ЯНЕ ЛІТО

Солом'яне літо,

Солом'яний пісок

Солом'яний капелюх

Сповзає на скроню

Солом'яні далечіні,

Солом'яні дні

Солом'яні коні

На сонечку видні

Солом'яне небо,

Солом'яний курінь

Соломинкою малюю,

Забувши про олівець

М. Яснов

ТВІР НА ТЕМУ "ЯК Я ПРОВЕЛА ЛІТО"

Літо думало, що буду

Я скакати й бігати всюди.

Ну а я весь день спала -

От як літо провела!

Літо думало: з ранку я

У ріки позагоряю

Ну а я білим-біла -

От як літо провела!

Літо думало: на пляжі

Награюся досхочу... Я ж

Мячик у руки не брала -

От як літо провела!

...Говорять: "Ти стала квола..."

Нічого собі справи!

Просте літо обхитрила я,

Просте літо - провела!

Розміщенно Четверг 6 марта 2014 в 8:05

Дитячі вірші про літо. Вірші про літо