Праця єдина з недолі нас вирве:

Hумо до працi, брати!

Годі лякатись! За діло святеє

Сміло ми будему йти!

Праця єдина нам шлях уторує,

Довгий той шлях і важкий,

Що аж до щастя і долі прямує:

Нумо до праці мерщій!

Праця не згине між людьми даремне:

Сонце засвітить колись,—

Дякою нас тоді люди згадають —

Нум же! До праці берись!

Хоч у недолі й нещасті звікуєм —

Долю онукам дамо!

Ми на роботу на світ народились,

Ми для борні живемо!

Сміливо ж, браття, до праці ставайте,-

Час наступає— ходім!

Дяка і шана робітникам щирим!

Сором недбалим усім!

1881


Розміщенно Referat в разделе Стислі перекази творів Четверг 31 декабря 2015 в 15:18





ДО ПРАЦІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО