Малюсінький по обсязі оповідання В. Г. Короленко «Вогники» народжує масу асоціацій. Дивуєшся майстерності й мудрості письменника, що зумів декількома фразами викласти целую філософську програму. Починаючи розповідати про конкретні вогні далекий і бажаний береги, Короленко непомітно підводить читача до загальних міркувань про зміст і мету людського життя. Це скоріше філософське есе думки вголос навченого досвідом письменника про дороговказні вогні, що ведуть людей по життю

Здається, усе не ладиться, суцільні зриви й невдачі, а потім з'являється слабенька надія, що підтримує сили, що веде до наміченої мети. І чим впевненіше, наполегливіше йдеш уперед, тим реальніше й швидше досягаєш бажаного. Звичайно, життя не стоїть на місці, міняємося ми, міняються й орієнтири, до яких ми прагнули, намагаючись досягти мети

А потім з'являються нові рубежі, такі ж далекі й вабливі, як вогні рідної пристані. І знову людина «відправляється у важке плавання» більше й складне життя. «Але всетаки...

всетаки... спереду вогні!..» Ці слова В. Г.Короленко містять у собі великий філософський зміст і мудрість самого життя. Ми продовжуємо жити й сподіватися на краще, більше світле майбутнє, а інакше й не варто жити

«Людина створена для щастя, як птах для польоту...» затверджують герої іншого оповідання В. Г. Короленко, «Парадокс». І дійсно, кожний з нас прагне вперед до наміченої мети, очікуючи кращого світлого майбутнього. Не завжди виправдуються наші очікування, але ми знову й знову йдемо назустріч труднощам, вірячи, що щастя зовсім поруч, варто тільки простягнути руку. Знаємо твердо, що не можна зупинятися: «Дорогу подужає идущий».

И ми прагнемо вперед до таємничого й привабливого прийдешнього, до дороговказного вогника


Розміщенно Referat в разделе Сценарії Презентації Среда 30 апреля 2014 в 4:56





Дороговказні вогні – Твір по добутку “Про Великий Отчественной війні”