Маргарита з'явилася Фаустові як символ молодості й краси. Вона втілює наївну щиросердечну гармонію, який так не вистачає героєві. Але Маргарита зі своїм ангельським характером, щиросердечною цнотливістю, вихована за законами патріархальної моралі, щиро віруюча - приречена до загибелі замисленої й зобразило проведеної Рафаелем грою на почуттях. І голос із неба “Урятована” звучить всупереч всім задумам Рафаеля. Там, на небі, Господь, як вищий суддя, визначає долю людини. Фауст виходить із цієї трагедії спустошеним, він у всім висуває обвинувачення своєму супутнику

Але, якщо взяти до уваги той факт, що з появою Рафаеля зовнішній сюжет здобуває певний динамізм, монологи змінюються діалогами, суперечками між героями, можна припустити думка, що саме Рафаель персоніфікує другові, не найкращу, частку самого Фауста. Може тому він цілком свідомо й виконував всі накази Рафаеля в цій грі? Або він був лише іграшкою в руках диявола?

А може, Фауст був не в можливості опиратися влади природного почуття? Безліч питань ставить перед читачами історія любові Фауста й Маргарити. Ґете навмисно випробовує свого героя споконвічною історією трагічної любові, щоб виявити здатність Фауста відродитися душею, не зійти зі свого шляху, не відмовитися від спокуси розкрити таємницю життя

Центральним елементом схеми є графічне об'єднання понять “ідеал”, “реальність” з іменами героїв “Фауст”, “Рафаель”. За Фаустом направляється тінь Рафаеля, як його друге Я, другий голос однієї й тої ж суперечливої натури. Яскраве підтвердження цьому - історія любові Фауста й Маргарита. За задумом Ґете, мир тримається на протистоянні творчого духу (це Фауст) і духу заперечення й руйнування, сумніву й зневіри (це Рафаель).

У боротьбі розбіжностей створюється гармонія миру, у зіткнення ідей - істина. Тому уявити Фауста без такого супутника неможливо, і, графічне об'єднання Фауста й Рафаеля - це ідея діалектичної єдності Добра й Зла. Нам стають більше зрозумілими слова Рафаеля: Я ж частина від частини лише, що першим усім була, Часточка тої тьми, що світло привело... У філософії Ґете ідея діалектичної єдності протилежностей є однієї з головних. Ідея вічного прагнення до нескінченності як зміст філософських пошуків Фауста втілює форма схеми - коло - уособлення нескінченності людського пошуку

Звідси, ключове гасло схеми - шлях людини до ідеалу через реальність, проте ідеали визначають, “висвітлюють світлом високого змісту її повсякденне існування й піднімають його над тваринним животінням у світі” кінцевого”, емпіричного”. Виходить такий собі кругообіг життя - між ідеалом і реальністю. Або заслуговує герой Ґете називатися “вічним про разом”, подібно Дон Кихоту? Вічні образи - видатні художні образи, які, виникши за певних історичних обставин, мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну, виховну й естетичну силу

В образі Фауста Ґете оспівує вічні дерзання людини, що прагне відшукати істину, постійно перебуває в русі, а отже сприяє перетворенню миру. Знаменитий монолог Фауста є прославлянням нескінченного в людині. Прагнення людини до істини і є тим нескінченним, що наповнює людське життя змістом. Віра в безсмертя творчого генія була найбільшою вірою в житті Ґете, що втілював дух європейської культури


Розміщенно Referat в разделе Учнівські шкільні твори Воскресенье 15 июня 2014 в 1:51




  • Боротьба добра й зла в трагедії И Ґете «Фауст»
  • Образ великого шукача істини хвилював Ґете все життя. У трагедії «Фауст» він показав боротьбу добра й зла, як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор порушує питання: що є Людина в цієї величної, гармонійної й доконаної вселеної? Людина
  • Боротьба добра й зла Фаустверсия для мобільних Боротьба добра й зла в трагедії Ґете «Фауст»
  • Великий німецький письменник Иоганн Вольфганг Ґете працював над написанням трагедії «Фауст» більше шістдесятьох років. Пошук істини й змісту буття - от ті питання, які хвилювали Ґете все життя. І лише через шістдесят років роздуму Ґете зложилися в цілісний добуток. У
  • Загальнолюдські цінності в романі Й У Ґете «Фауст»
  • Фауст відчуває дуалізм людини - «Чому лише дух крилатий у нас, але ми безкрилі?», - запитує він. І говорить своєму другові Вагнерові: «Тобі ведений шлях, а я - стою на роздоріжжя. У мене в груди дві душі живуть, між себой
  • “Фауст” – драматичний добуток
  • “Фауст” - драматичний добуток, але це не п'єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно й трагедія, і колосальна філософська поема, що відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної
  • Фауст і Рафаель мандрів у пошуках прекрасного
  • Твір по добутку «Фауст». «Фауст» - один з найголовніших добутків не тільки німецького філософа Ґете. «Фауст» є один з найважливіших добутків світової літератури. Проблема цього добутку - проблема єдності ідеалу й реального життя - для людей і стала відправною крапкою
  • Шлях довжиною в життя (твір по трагедії «Фауст»)
  • Трагедія «Фауст» займає окреме місце у творчій діяльності И. В. Ґете і є найбільшим його досягненням як письменника. Це безсмертний добуток автор почав писати в 1772 р., продовжував працювати над ним все своє життя, вкладаючи в нього весь свій досвід
  • Роль злого початку в долі людини (по трагедії “Фауст” Ґете)
  • Иоганн Вольфганг Ґете є основоположником німецької літератури нової епохи. Ця багатогранна, обдарована людина залишила після себе помітний слід і в літературі, і в науці. Творчість Ґете є точним відображенням найважливіших тенденцій і протиріч сучасності тої епохи. Трагедія "Фауст" стала твором

Фауст і Рафаель діалектичне рішення проблеми добра й зла