Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька...

Як скло, вона блищить;

Долиною зеленою

Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку,

Прив'язані човни;

А три верби схилилися,

Мов журяться вони,

Що пройде любе літечко,

Повіють холода,

Осиплеться їх листячко

І понесе вода.

Журюся й я над річкою...

Біжить вона, шумить,

А в мене бідне серденько

І мліє, і болить.

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої -

Пробігли дні щасливії

І радощі мої...

До тебе, люба річенько,

Ще вернеться весна;

А молодість не вернеться,

Не вернеться вона!..

Стоїть гора високая,

Зелений гай шумить;

Пташки співають голосно,

І річечка блищить.

Як хороше, як весело

На білім світі жить!..

Чого ж у мене серденько

І мліє, і болить?

Болить воно та журиться,

Що вернеться весна,

А молодість... не вернеться,

Не вернеться вона!..

[1859]




Розміщенно Referat в разделе Готові Домашні Завдання Пятница 1 января 2016 в 4:51




  • Я НЕ НЕЗДУЖАЮ, НІВРОКУ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
  • *** Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить. Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, Не жди сподіваної волі — Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою
  • Аналіз вірша М. Цветаевой “Молодість”
  • Вірш "Молодість" написано в 1921 році. Воно складається із двох частин. Кожна з них - звертання поета до молодості, що йде. З першої частини ми довідаємося, що молодість для Цветаевой була "ношею й тягарем", "морокою", що вона принесла багато страждань
  • ШЕЛЬВАХ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ
  • Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, жовняр свиснув, До себе ціпко гвер притиснув, Та й білі руки ломле,
  • Київ з лівого берега – МИКОЛА ЗЕРОВ
  • Вітай, замріяний золотоглавий На синіх горах... Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червлених наших днів ясна заграва. Давно в минулім дні твоєї слави, І плаче дзвонів стоголоса мідь, Що вже не вернеться щаслива мить Твого буяння, цвіту і держави. Але, мандрівче, тут на пісках стань, Глянь на химери
  • Цвіте терен
  • Цвіте терен, цвіте терен, Листя опадає, Хто в любові не знається, Той горя не знає. А я, молода дівчина, Та й горя зазнала, Вечероньки не доїла, Нічки не доспала. Візьму в руки кріселечко, Сяду край віконця, Іще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Хоч дрімайте, не дрімайте, Не будете спати, Десь поїхав мій
  • БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ – ІВАН ДРАЧ
  • Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом'яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в мелодіях кропу, В мелодіях гички зеленоросої, Призьба тече у вогненну шопу З-під вашого пензля з сипучого проса. В проваллях чекає розсипчаста глина Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних. І мліє палітра
  • Справжній друг розділить радість – Твори на нелітературні теми
  • Справжній друг розділить радість... Народне висловлювання «Справжній друг пізнається в біді» частенько підтверджується, коли доводиться переживати неприємні хвилини в житті. Моя подруга Оксана першою прийшла на допомогу, коли я важко захворіла. Це вона турбувалася про те, щоб вчасно повідомити домашні завдання, пояснити

ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЖУРБА