Справжню літературну популярність А. Н. Островському принесла комедія «Банкрут», опублікована в журналі «Москвитянин» в 1850 році за назвою «Свої люди сочтемся!». У цій комедії сильно відчувається вплив Гоголя. В основу сюжету покладений досить розповсюджений у купецькому середовищі того років випадок помилкового банкрутства з метою обману кредиторів. Головний герой комедії багатий московський купець Самсон Силич Велике, що бажав «надути» позикодавців, але сам потерпілий від обману власного прикажчика Лазаря Елизарича Подхалюзина, на який він переписав весь свій капітал і за який віддав свою дочку Олімпіаду СамсоновНу. Виявившись у борговій в'язниці, ВЕЛИКЕ переконується, що став жертвою куди більшого шахрая, чим він сам. Зять і дочка не хочуть викупити батька з в'язниці, тому що жалують грошей для кредиторів. У комедії виведений ряд характерів, зовсім незнайомих росіянці літературі до Островського

Крім самого Вольтова, його дружини, АграФени Кіндратіївни, дочки, прикажчика ПідХалюзина це й досить колоритні образи московської свахи Устиньи наумівни, спившегося чиновника Рисположенского, що становить для купців за мізерну плату різні офіційні документи. Все це був зовсім новий, інший світ. Не випадково Острбвский одержав прізвисько «Колумб Замоскворечья». Сюжет комедії являє собою нескінченний ланцюг обманів, і спочатку ніхто з персонажів не викликає співчуття, як і в гоголівському «Ревізорі». Але у фіналі комедії Островський зненацька надає образам Самсона Силича і його дружини драматичні нотки, будячи зрительское жаль до почуттів батьків, обманутих власними дітьми, оказавшимися настільки безжалісними, що готові залишити рідного батька втюрьме.

Якщо старшому поколінню купців, представленому образами Большова й Горпини Кіндратіївни, ще властиві якісь примарні подання про моральність, що поширюються хоча б на своїх близьких, то для дітей уже ніщо не святе, навіть родинні відносини. Відкриттям для читаючої публіки виявився не тільки купецький патріархальний мир, похрещений Добролюбовим вираженням «темне царство», але й тип купцясамодура, що перетворює власну примху в закон життя для навколишніх. навіть слово «самодур» було придумано Островським

Комедія «Свої люди сочтемся!» була заборонена для постановки на сцені самим Миколою I.


Розміщенно Referat в разделе Детальні розробки уроків Пятница 25 апреля 2014 в 13:32





Головні діючі особи п’єси А. Н. Островського “Свої люди – сочтемся!” – Твір по добутку А. Н. Островського “Свої люди – сочтемся”