Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника, «Кіт у чоботях», хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент — складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності.

Для того, щоб проаналізувати новелу «Кіт у чоботях» із цієї точки зору, коротко згадаємо сутність і естетичні засади імпресіонізму.

Імпресіонізм — художня течія в мистецтві другої половини XIX — початку XX століття Хоч він виник у колі художників, але швидко принципи імпресіоністичного зображення довкілля перейшли в літературу. Письменники намагалися витончено, через художні деталі передати суб'єктивні моментальні й мінливі враження від чогось та найменші відтінки від спостережень навколишньої дійсності. А вона перебуває в постійній мінливості. Отже, завданням імпресіоністів було «впіймати» і зафіксувати неповторну мить враження від предмета, пейзажу чи іншого. Твори, як раніше і полотна, писали деталями-мазками, що виражається у звукових, зорових, дотикових мікрообразах чи його елементах. Динамізм, процесуальність, загадковість, розімкненість у вічність — риси образу-імпресії.

Такі риси має, на мою думку, і образ «кота у чоботях» — товариша Жучка. Новелу «Кіт у чоботях» можна проаналізувати в трьох аспектах: специфічна проблематика; композиційна організація; образотворчі засоби.

Одна з найважливіших проблем у цій новелі — проблема розбіжності мрії й дійсності. М. Хвильовий як імпресіоніст намагається зобразити прихід омріяного щасливого майбутнього через людськість і безпосередність товариша

Жучка, зображує особистий час Жучка шляхом відходу від історичного часу, але невблаганна дійсність показує справжній стан справ.

А звідси — два часові плани: омріяне майбутнє (або манливе минуле) і протиставлене йому непривабливе сьогодення.

Мрія: «...зав'язка — Жовтень, а розв'язка — соняшний вік, і до нього йдемо». Реальність: падіння моральних устоїв у суспільстві за революційні роки; брак палива і багато чого іншого; невирішене національне питання (росіяни й українці); правда про товариша Жучка.

Якщо ми спробуємо визначити композицію новели, то дійдемо висновку, що вона відсутня. Точніше, нема класичної композиції із зав'язкою, розвитком дії, розв'язкою, а є окремі сюжетні мазки. А це прямо зазначає імпресіоністичність композиції твору. Сам автор новели попереджає: «А зав'язки-розв'язки так від мене й не дочекаєтесь... Розв'язка в гітарних поетів...» Які мазки в композиції новели можна побачити? Я вважаю, що основних п'ять: зображення товариша Жучка; громадянська війна, товарний потяг; випадкова зустріч ліричного героя з товаришем Жучком по закінченні війни; «дискусія»; правда про товариша Жучка. Ці мазки між собою безпосередньо мало пов'язані, але, якщо окинути одним поглядом усіх разом, складається більш ніж рельєфна картина цього часу. Можна навіть зробити прогноз розвитку суспільства, виходячи з цих фактів.

Що ж до імпресіоністичних образотворчих засобів, то тут їх багато. Наведемо лише кілька яскравих прикладів.

Як автор новели зображує свою головну героїню? Неімпресіоніст почав би це робити описово. М. Хвильовий це робить по-іншому: він ніби нічого прямо не говорить про людину, а певне враження в нас складається: «Гапка — глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то — глухо». Або: «А от гаптувати — це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом», «Гаптований — запашне слово, як буває лан у вересні або трави в сіновалах — трави, коли йде з них дух біля плавневої осоки». Автор для зображення товариша Жучка використовує незвичні асоціативні і миттєві образи: «Кіт у чоботях»... теплий і близький, як неньчина рука із синьою жилкою, як прозорий вечір у червінцях осені.

Яким чином автор зображує конкретні елементи образу героїні? Наприклад, очі: «...коли на бузину впаде серпневий промінь — то теж її очі», а «ніс — головка від цвяшка: кирпатенький...».

Автор майже нічого не сказав про дівчину, а в кожного з нас перед очима свій образ.

Наступний приклад. М. Хвильовий тільки називними реченнями і звуконаслідувальними словами зображує всю буремність Довгих років війни: «Плакати! Плакати! Плакати! Гу-у! Гу-у! Бах! Бах!

Плакати! Плакати! Плакати! Схід. Захід. Північ. Південь. Росія. Україна. Сибір. Польща. Туркестан, Грузія. Білорусія.

Місяць, два, три, шість, дванадцять... ще, ще, ще... Гу-у! Гу-у! Бах! Бах!

Мчались місяці».

Куди ж поділись «коти в чоботях» — товариші Жучки? Бо «Товариша Жучок №1 нема». Замість — № 2, 3, 4 і т. д. Може, загинула під час безкінечних воєн, може, перетворилася, за словами самого М. Хвильового, «на світову сволоч», а може, стала звичайним бюрократом. Але неповторний образ товариша Жучка автором запам'ятався назавжди.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Воскресенье 18 мая 2014 в 12:25




  • Iмпресiонiстичнi засоби зображення дiйсностi в новелi Миколи Хвильового “Кiт у чоботях” – Твір з української літератури
  • Хвильовий пiсля В. Стефаника i М. Коцюбинського створив в українському письменствi свiй стиль, своєрiдний рiзновид лiрико-романтичної, iмпресiонiстичної новели. Одна з новел письменника "Кiт у чоботях", хоч i має у своїй основi реалiстичний фундамент - складнi роки громадянської вiйни, мiстить потужний
  • Жінка в революції у творчості М. Хвильового – Твір з української літератури. Творча робота
  • Новела «Кіт у чоботях» присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, — це тип, що його зустрічав автор — оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана
  • Жанрові константи і модифікації новели ХХ ст. – Стаття з української літератури
  • Історичний розвиток жанру новели відбувався у боротьбі двох протилежностей – наближення до стабільності та постійного розширення його естетико-пізнавальних можливостей. Так, з появою модер­нізму, визначальними рисами якого стають новизна і антитрадиціоналізм, пов'язане виникнення одного з жанрових типів новели – модерністського. Модернізм свідомо
  • Мої враження від творів Миколи Хвильового – Твір з української літератури
  • Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них - Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту
  • Роль символів у поемі А. А. Блоку "Дванадцять"
  • Джерелом образності всієї поезії символізму є символ. Поети цієї літературної течії вважали образ-символ кращим засобом зображення дійсності, тому що поряд з художньою обмеженістю образа йому була властива невичерпна багатозначність. Це дозволяло поетові створити свій неповторний художній мир, відображення дійсності в
  • Вітчизна – Словник літературознавчих термінів
  • *', "Вальдшнепи"); Б. Антоненка-Давидовича ("Сибірські новели"), а також М. Зерова, Юрія Клена, В. Підмогильного, М. Куліша, В. Стуса, І. Кадинця, М. Осадчого. У журналі передрукована самвидавівська праця І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" з авторськими коментарями. "В." опублікувала сучасний переклад з
  • БАЛАДА ПРО ТАНКIСТА – АНДРІЙ МАЛИШКО
  • Пил на машинах, пил на чоботях, пил на рудiй травi. Бiй не втихає, не затихає,- чуєте, хто живi? Теплi мотори з вiтром колючим свищуть, немов рiдня, Пахне автолом над сiрим полем, тiло людське й Броня. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водiй. Сам командир повертає

Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового «Кіт у чоботях» – Твір з української літератури. Творча робота