МИКОЛА ВОРОНИЙ

Інфанта

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми

Зійшлись, — і стріча та жива.

На землю тканками прозорими

Лягли осінні дерева.

Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, «проміннострунний», «вогнелунний», «мрійнотканий». Усі вони — складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні індивідуально-авторські образи.

Акордами проміннострунними

День хвилював і тихо гас.

Над килимами вогнелунними

Венера кинула алмаз. У завивалі мрійно-тканому

Дрімала синя далечинь, —

І от на обрії туманному

Замиготіла ваша тінь.

Дзвінкою чорною сильветою

Вона упала на емаль,

А поза нею вуалетою

Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,

Що виринає з тьми століть.

Вітали вас — мій дух сполоханий,

Рум'яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою

Чуття побожної хвали,

Коли величною інфантою

Ви повз мене перейшли.

Ви усміхнулись ясно-зоряно

Холодним полиском очей, —

І я схилився упокорено,

Діткнутий лезом двох мечей.

Освячений, в солодкій муці я

Був по той бік добра і зла...

А наді мною Революція

В червоній заграві пливла.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Среда 4 ноября 2015 в 20:52




  • Блакитна панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – Стислий виклад твору
  • МИКОЛА ВОРОНИЙ Блакитна панна Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється
  • Блакитна Панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ. – Стислий виклад твору
  • Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах,  У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар З-поза хмар. Попелястих, пелехатих.   Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля — Вся земля їй виспівує: «Осанна!»   А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою. Сміючись на пелюстках. На
  • Іван Іванович – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – Стислий виклад твору
  • НА СКЕЛІ – Микола Вороний
  • Я стою на гострій скелі, Мов маяк в одкритім морі. Зір мій губиться в просторі, Що прославсь до неба стелі. Ясне сонячне проміння Золотим дощем спадає, Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння. Синє море піді мною. Наді мною — сонце красне; Небо чисте, небо ясне Усміхається весною. В серці любе почування Пишним
  • ПАЛІМПСЕСТ – Микола Вороний
  • Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! час минав — і з творів Іоанна Виразно виступав знов твір Арістофана. Кохана! Це душа моя — той палімпсест. — Три роки
  • Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ. – Стислий виклад твору
  • Різьблю свій сон... От ніби вчора ми  Зійшлись, — і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева.   Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз.   У завивалі мрійно тканому  Дрімала синя далечінь, —  І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь.   Дзвінкою чорною сильветою Вона
  • FINALE – Микола Вороний
  • Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати І все прощать!.. Свій біль тяжкий я переміг любов'ю, Для неї всі образи переміг, І виспівав тебе, омивши серце кров'ю, Потоком сліз. Зорій же ти, мій образе пречистий! В

Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – Стислий виклад твору