ІВАН-ДУРЕНЬ - герой казки П. П.Єршова « Ковзан-Горбунок» (1834). Як і годиться в російській казці, той, кого кличуть И.-буд., зовсім і не дурень, а спритний селянський хлопець, сам собі на розумі. Хоч і розспівує, лежачи на печі, «із всієї дурної сили»,- «сам не простий», може й «риса осідлати». За допомогою вірного Ковзана-Горбунка він легко виконує накази дурного царя: «хитро піймав Жар-птицю», викрав Цар-Дівицю, їздив за кільцем, «був і на небі послом», у казанах не зварився й «красенем учинився». Не послухавшись Горбунка, схоронив перо Жар-птиці, що і викликало на його голову стільки лих і пригод, щасливий И.-буд., сам того не бажаючи, «зробився царем».

Веселий, молодецький простак завжди чарівно винагороджується по справедливості силами добра. Образ И.-буд. продовжує сформовану літературну традицію в зображенні казкового героя (Емеля, Балда й ін.). Сюжет про Ковзан-Горбунку й І.-буд. був втілений у декількох балетах (різних композиторів і хореографів). Останній за часом - Р. К.Щедріна (1959), у балеті якого роль И.-буд. виконував В. В.Васильєв


Розміщенно Referat в разделе Учнівські шкільні твори Вторник 24 июня 2014 в 8:32




  • Петро Павлович Єршов казка «Ковзан Горбунок»
  • В одному селі живе селянин. У нього три сини: старший - Данило - розумний, середній - Гаврило - «і так, і сяк», молодший - Іван - дурень. Брати заробляють на життя тим, що вирощують пшеницю, відвозять її в столицю й
  • Мотив роздвоєння особистості в концепції повістей В. Шевчука («Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда» і «Горбунка Зоя») – Стаття з української літератури
  • Аналіз повістей В. Шевчука «Місяцева зозулька із ластів'ячого гнізда» і «Горбунка Зоя» здійснюється з метою виявлення особливостей художньої системи й концептуального значення опозицій Добро — Зло, життя — смерть, врода — потворність. Мотив роздвоєння особистості відповідає характерним особливостям головних героїнь повістей,
  • Твір на прикладі казки П. П. Єршова « Ковзан-Горбунок»
  • Казка поняття узагальнююче. Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести той або інший прозаїчний добуток до казок. Життя казки - це безперервний творчий процес. У кожну епоху відбувається часткове або повне відновлення казкового сюжету. І на прикладі казки П. П. Єршова
  • ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК – Стаття з української літератури
  • (народився 1939 р.) Майбутній письменник народився в м. Житомирі в родині шевця. Закінчив середню школу і вступив на історико-філософський факультет Київського університету. З 1963 року працював у Житомирі кореспондентом газети «Молода гвардія». Восени його, на той час уже відомого письменника,
  • Міркування: Як провчили пустуна
  • Вона була дуже гарна дівчинка. У неї було багато іграшок. Але вона поводилася з ними зовсім не так, як деякі інші діти. Іграшки в неї були завжди цілі, не поламані й не розкидані по всій кімнаті. Усе було добре складене
  • Школа – мій другий будинок – Твір по добутку “Школа, учителі”
  • Все головне в долі людини починається зі школи. Яким ти будеш у шкільні роки, таким і станеш у наступному житті. Для мене школа це другий будинок. Тут ми спілкуємося, радимося, взрослеем. Для багатьох школа це щось більше, ніж
  • Життя П. Єршова і його казка «Ковзан горбунок»
  • З'явилася казка в 1834 році, у пору, коли своє слово про народності сказали всі видні літератори й критики. Однак «К.-г.» викликав нову хвилю споровши на цю тему. Журнал «Вітчизняні записки»: відсутність у казці народностей у вимислі, «римовані безглуздості» і «майданні»

Іван-дурень