Ізборник 1073 р. (Ізборник Святослава 1073 р.) називають найдавнішою датованою давньоукраїнською збіркою енциклопедичного характеру, що призначалася для читання освіченими людьми з вищих верств суспільства. Ця своєрідна давня енциклопедія містить близько 380 статей щонайменше 40 авторів. Ізборник 1073 року як давньоруська хрестоматія зі світової літератури, книга для читання, розрахована на широке коло читачів містить відомості з богослов'я, філософії, історії, медицини, біології, географії та багатьох інших галузей знання.

Традиційною є версія про те, що збірку було перекладено у X ст. для болгарського царя Симеона. Водночас існує й інша, за якою книгу перекладали з грецької мови безпосередньо київські книжники.

Своєрідна добірка мала цілком конкретну мету: дати пояснення широкому колу читачів, не обізнаних у тонкощах догматики і богослов’я, про основні істини християнського віровчення, запобігти основним непорозумінням, які могли виникнути при читанні книг Старого і Нового заповітів, викласти основи розуміння деяких закономірностей світобудови. Інакше кажучи, ввести ново просвічених християн у коло ідей та уявлень, пов’язаних із прийнятою ними вірою, а головне – у досить короткій і легкій формі допомогти їм освоїти рівень просвіти, який наблизив би їх до візантійської освіченості.

Особливої увги заслуговує стаття Георгія Хировоска називається "Про образи» - тлумачення не священних текстів, а поетичних форм, подано 27 категорій: алегорія, метафора, інверсія і т. д.

Ізборник 1076 року

Ізборник 1076 р. в науковій літературі іменується як Ізборник Святослава, Збірник 1076 р.

Порівнюючи Ізборники 1073 та 1076 років, учені дійшли висновку, що Ізборник 1073 року може бути майже повністю зведений до візантійсько-грецького архетипу. Натомість Ізборник 1076 року, очевидно, був складений уже на слов'янському грунті; до цього часу з повною достовірністю можуть бути зведені до грецьких оригіналів близько половини вміщених у ньому статей, і при цьому багато використаних у ньому джерел існувало вже не на грецькій, а на слов'янських мовах. Залежність текстів Ізборника 1076 року від їхніх болгарських оригіналів лише опосередкована. Зміст твору морально-релігійний. Ізборник 1076 року був значно доступнішим нашим предкам, ніж Ізборник 1073 року. Мова збірки він назвав простіша і зрозуміліша. Ізборник 1076 року складається із таких частин: три "повчання" батьків дітям ("Слово одного батька до свого сина" і "Повчання дітям" Ксенофонта та "Святої Теодрри"); "Атанасієві відповіді", завданням яких є пояснення важких місць св. Письма; оповідання про "Милостивого Созомена"; різні сентенції, речення, прислів'я, згруповані за темами. Структура твору є чітко продуманою і концептуальною. Починається Ізборник "Словом" про читання книг. Можливо, це була передмова руського книжника Іоана, його настанови щодо того, як слід читати цю книгу. Далі подано повчання батьків дітям та збірки сентенцій, зокрема "Поради для заможних", "Стословець"; вибрані місця з проповідей, а в кінці оповідання про Созомена.|'"Слово якогось отця до сина свого" було складене на основі візантійського твору імператора Василія "Повчання, подані синові його Льву", яке стало взірцем для Володимира Мономаха.

"Бджола"

Збірки афоризмів під назвою "Бджола" Було складено у Візантії ченцем Антонієм у XI Ст. На Русь вони прийшли разом із іншими творами і були перекладені з грецької мови вже у XII—XIII Ст. на території Київської або Галицької землі. "Бджола" — антологія афоризмів і прислів'їв із Біблії, творів євангелістів, отців церкви, апостолів, античних письменників укладених за тематичним принципом: добродійне життя, правда, цнотливість, мужність, дружба і т. п. Протягом XII—ХУІІ ст. "Бджола" була улюбленою книгою для читання, її цитували письменники, філософи, державні діячі. Збірка була велика за обсягом. Вона містить понад 70 статей або ж розділів (слів), а також близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми: з античних письменників та філософів, отців християнської церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів і Призначення цих цитацій — дати відповідь на питання: як жити у цьому світі.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Воскресенье 2 октября 2011 в 20:51




  • Запахло сонцем, воском і зелом – ВАСИЛЬ СТУС
  • Запахло сонцем, воском і зелом. В мосянжне колихання передліта Летить бджола, любов’ю обігріта, Мов янгол із надламаним крилом. На обрії, одразу ж за селом, Де оболоню тишею сповито, Горять кульбаби, тішачи півсвіту Глухим, журбою живленим огнем. І, надлетівши, зморена бджола Відчує стебел плавне колихання, як дихання, і як кохання, І як
  • Бджола та Шершень – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА – Стислий виклад твору
  • Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД – МУХА Й БДЖОЛА
  • Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець
  • БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Стислий виклад твору
  • Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці — збирає
  • Муха й Бджола – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Стислий виклад твору
  • Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво1 поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає. Мов панночку яку... Побачила Бджолу близенько: — Добридень! — каже їй.
  • ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО
  • Заєць під кущем приліг: — Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: — Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: — Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То
  • Народний календар на 2 липня
  • Прикмети й народні свята на 2 липня Ап. Іуди, брата Господня. Свт. Іова, Патріарха Московського й всея Русі. Прп. Варлаама Важского (Шенкурского). Мч. Зосима. Прп. Паисия Великого Прп. Іоанна пустельника. Прп. Паисия Хилендарского (Болг.). Святий Зосим жив в II столітті у Фракії. Довідавшись

Ізборники 1073 і 1076 рр