Сучасний розвиток лінгвістики нерозривно пов'язаний із проблемами вивчення фразеології, котра є одним з чи не найдавніших мовних пластів. Фразеологія — порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики й об'єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою функціональною, семантичною й структурною різноманітністю одиниць, які вважаються (трактуються) стійкими сполуками слів. Основною одиницею фразеології є фразеологічна одиниця (ФО). Під ФО розуміємо відносно стійку структурно-семантичну єдність лексико-граматичних утворень, що характеризуються стійкістю словникового складу, експресивністю та відтворюваністю [3, с. 30]. ФО має свою семантику, яка відрізняється від семантики повнозначного слова: фразеологізми є семантично багатші від окремих слів вільного вживання.

Предметом нашого дослідження стали ФО, у котрих обов'язковим компонентом є лексеми на позначення кольорів (білий, рожевий, зелений, чорний, червоний).

Матеріал для даного дослідження вибрано з польських та українських фразеологічних словників.

У польських та українських фразеологізмах лексеми на позначення кольорів, можуть уживатися як у прямому, так і в переносному значенні. Переносне значення кольористичного компонента ФО може пов'язуватися із символікою того чи іншого кольору. Дослідники символіки кольору вважають, що розуміння кольору, а також пов'язані з ним асоціації, ґрунтуються на віковічних традиціях певного етносу [1, c.8]. Крім цього, ступінь загальної психофізіологічної дії кольору залежить від його світлоти і насиченості: чистий спектральний червоний колір може символізувати сонце, вогонь, кров, жовтий колір — сонце, золото, чорний — ніч, безодню, нещастя, сірий — сум, буденність.

Розглядаючи ФО, компонентом яких є назва кольору, бачимо, що семантика цього компонента нерідко відрізняється від семантики цієї ж назви кольору у вільному вживанні. Слово (у даному випадку колір), яке входить у вільне словосполучення, є самостійною лексичною одиницею, а слово, що входить до складу ФО, частково втрачає свої попередні семантичні характеристики. Як пише дослідник фразеології Мєдвєдєв Ф., фразеологічний компонент «позбавляється самостійного значення і набуває нової якості» [3, с. 31]:

Біла кисть (так зневажливо говориться про людей знатного дворянського походження). Наприклад, білий колір, який символізує чистоту й невинність, у ФО біла кисть несе негативне навантаження. (Подібними є ФО блакитна кров, білі руки або blekitna krew).

У ФО блідий, аж жовтий, колір, що є світлим і ненасиченим, набуває нового смислу — «хворобливий, пов'язаний зі смертю» [1, с. 16].

У «Словнику української мови» [4] зафіксовано кілька значень лексем на позначення кольору.

Слово білий у обох мовах має значення:

«який має колір крейди, молока снігу (протилежний чорному)»: біла, як молоко в українській мові. У польській мові «majace barve wlasciwa sniegowi, mleku» [10, c. 105]: bialy jak alabaster.

Крім цього, основного, значення із контексту самих ФО виділяємо ще додаткові (їх можна ще називати конотативними) [5, c.68]:

«блідий» (про хворобливий стан людини): укр. білий як полотно, польськ.— bialy jak plotno. Ознака передається на основі подібності кольору шкіри хворобливої людини з кольором білим;

«чистий, світлий»: польськ. bialy dzien, укр. білий день.

«сивий» (про колір волосся): укр. білий, як сніг, польськ. bialy jak mleko. (зазначимо, що на відміну від української мови у польській мові ця ФО вживається у значенні «сивий»).

«рідкісний, несхожий на інших»: укр. біла ворона (хтось не схожий на всіх інших), польськ. bialy kruk. Зазначимо, що в польській мові ця ФО вживається у іншому значенні: bardzo rzadki ekzemplarz ksiazki, publikacji, rzadkosc bibliofilska; unikat. [6, c. 105]. Dроте конотації назви кольору —«рідкісний» — в обох мовах подібні.

Ще одна назва кольору, яка крім основних значень, має додаткові, зелений. Одне з цих додаткових значень — «хворобливий стан людини»: в очах зеленіє.

В обох мовах є ФО, у яких назва зеленого кольору (в народній символіці — колір надій [2, с. 76]) має значення «недосвідчений, юний». На нашу думку, це пов'язане з асоціаціями: зелений плід — недозрілий плід. І саме ці асоціації визначають семантику таких ФО: укр. зелене, як барвінок; молодий і зелений (людина без життєвого досвіду), польськ. zielona glowa (юна, недосвідчена особа); zielone lata (молоді роки); ktosma zielono w glowie; nie miec zielonego pojecia (зовсім нічого не знати, не розуміти).

Колір рожевий, що належить до світлої палітри тонів позначає стан мрійливості, оптимізму: рожеві мрії; дивитись крізь рожеві окуляри. Відповідниками цих ФО у польській мові є: cos wyglada rozowo; cos w rozowym swietle; ktos jest w rozowym humorze.

В опозиції до світлих кольорів є темні, а зокрема, чорний, що, згідно зі словником є: «кольором сажі, вугілля або близьких відтінків». У складі ФО він асоціюється з чимось сумним, песимістичним: укр. чорний день; польськ. czarna melancholia, а також з чимось негативним: укр. чорна вівця; польськ. czаrna owca (про людину, що негативно відрізняється від оточуючого середовища своєю поведінкою). Ще однією додатковою ознакою цієї назви є «поганий фізичний стан»: чорний, як земля (про змарнілу, хвору людину).

Часто у ФО назви «біле» і «чорне», використовуються для позначення невиразності (укр. ані біле, ані чорне; польськ. ani biale, ani czarne), або, навпаки, —виразності, контрасту (польськ. сzarne na bialym, укр. чорним по білому).

Багатою та різноманітною є символіка червоного кольору (за словником, «той, що має колір крові чи близьких до нього відтінків»): або «пов'язаний зі світлом, сонцем»: укр. пускати червоного півня (щось палити); чи ще одне додаткове значення «щось дуже помітне»: укр. проходити червоною ниткою.

На підставі здійсненого аналізу ФО, до складу яких входять лексеми на позначення кольорів, можна зробити наступні висновки.

Назва кольору, стаючи компонентом ФО, набуває нового значення. Символіка кольорів у польській та українській фразеології переважно збігається. (Наприклад, і в українській, і у польській мовах білий символізує «який має колір крейди, молока снігу (протилежний чорному)»: укр. біла, як молоко, польськ. bialy jak alabaster.

Проте трапляються такі ФО, які попри спільну символіку кольору відрізняються значенням: «рідкісний, несхожий на інших»: укр. біла ворона (хтось не схожий на всіх інших), польськ. bialy kruk.

Бабій І. М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М. Коцюбинського, М. Хвильового): Автореферат дисертації к. ф. н.— К., 1997.— 20 с.

Дзивак О. Н. Лексика на обозначение цветов в современном украинском литературном языке: Автореферат дисертации к. ф. н.— К., 1975.— 22 с.

Мєдвєдєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо?— Харків.— 1982.— 231 с.

Словник української мови / За ред. Горецького П. Й., Бурячка А. А., Гнатюка Т. М., Швидкої Н. І.— К., 1970.— Т. 11.

Pajdzinska A. Udzial konotacji leksykalnej w motywacji frazeologizmow // Konotacja / Pod. red. Bartinskiego J.— Lublin, 1998.— S.67–72.

Slownik jezyka polskiego.— 3 T.— Warszawa, 1978.— 1860 s.

Slownik wspolczesnego jezyka polskiego.— Warszawa, 1996.— 1393s.


Розміщенно Referat в разделе Детальні розробки уроків Воскресенье 20 декабря 2015 в 17:15




  • Прапор моєї країни (твір-опис) – Твори на нелітературні теми
  • У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю
  • Як по кольорі одягу визначити характер людини
  • Ви хочете навчитися дізнаватися характер людей, хочете бути психологом? Тоді вам точно придасться наша інформація про те, як по кольорі одягу визначити характер її або його хазяїна Придя на вечірку, зверніть увагу на колір одягу присутніх, і багато чого для вас
  • Використання колірних визначень у романі “Злочин і покарання”
  • У творах Достоєвського колірні визначення мають символиҹеское знаҹение й служать для розкриття щиросердечного стану героїв. Використання колірних обознаҹений Достоєвським послужило темою деяких науҹных досліджень. Аналізуючи використання колірних визначень у романі Злочин і покарання, один з дослідників творҹества письменника, С. М.
  • Твір по картині И. е. Грабаря “Лютнева лазур” (5) – Твір по добутку “Твір по картині”
  • Переді мною репродукція самої прекрасної картини Грабаря "Лютнева лазур". Усе в ній просто й незрівнянно. Зображено дивний лютневий день. Морозно й сонячно. Благодатна стояла погода на небі ні хмарини. Воно лазоревое й засліплює блакиттю. Біля обрію світлоблакитне, а у височині синє,
  • Мої лисички – Твір по добутку “7 клас”
  • Якось раз я пішов у ліс за грибами. Мені дуже хотілося набрати лисичок. Першими мені зустріли два міцних підберезники й червона сироїжка. Потім у кошику з'явилися блискучі маслюки й также один білий гриб. Але так хотілося знайти лисичок! И от вийшов
  • Снігурі своїми руками
  • Снігурі, синички – це зимові пташки. Разом з дітьми ви зможете змайструвати даний цікавий виріб. Ця Зимовий виріб своїми руками прикрасити ваш зимовий інтер'єр Снігурі, синички своїми руками Необхідні матеріали - папір чорного кольору розміром 20 х 20 див; - тонкі целофанові пакети під
  • Фарби осіни – Твір по добутку “Про осінь”
  • Про осінь часто говорять: художникосінь. Усього за кілька днів осінь: "перефарбовує" пейзаж. Раніше ліс був зеленим, але прийшла осінь і змінила зелений на безліч квітів і відтінків. Кожна порода дерева офарбилася у свій колір. Деякі дерева стають лимонножовтими, а деякі

КОЛЬОРОВА СИМВОЛІКА У ПОЛЬСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ – Стаття з української літератури