ЗАНЯТТЯ 1

Тема: «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — романтична казка — новела з глибоким соціально-психологічним змістом

ПЛАН

Сатирико-метафоричний зміст казки.

Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.

Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).

Образ князя Пафнутія.

Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).

Антипросвітницькі мотиви у творі.

Специфіка романтизму Гофмана.

Завдання для підготовчого періоду

• Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.

• Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість — казка як жанр романтичної літератури.

• Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.

• Складіть ЛC, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.

Література

Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. — Л, 1973

История немецкой литературы, Т. З. — М., 1966

Художественный мир Гофмана: Сб. статей. — М., 1983

Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. — 2003. — № 46. — С. 2 — З

Середюк Т. Комічне в казці Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес» // Зарубіжна література. — 2001. — №40. — С. 40

Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е. Т. А. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер». 8 кл. // Зарубіжна література. — 2004. — № 47. — С. 8 — 9

Остапчук В., Е. Т. А. Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер». Урок-загадка. // Зарубіжна література. — 2001. — №11. — С. З

Поколодний Л., Вечірко О. Е. Т.А. Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2002. — № 1. — С. 21 — 22

Інструктивно-методичні матеріали

Світ Гофмана — це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів — романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — це «казка про реальне», у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті — казці дія розгорнулася у казковій країні — князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельерде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору). Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини («мікрокнязівства», німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).

Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Бальтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпанус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.

ЗМІСТ ТВОРУ САТИРИЧНИЙ

Сатиричне викриття суспільства філістерів:

• керівників німецького князівства;

• тогочасної політики і просвітництва;

• вчених і чиновників.

МЕТАФОРИЧНИЙ

Втручання казкових персонажів у загальний хід розвитку сюжету.

Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини.

Проблематика: — грошей і влади;

6. клас морально-етичних проблем;

7. кохання;

8. освіти;

9. добра і зла;

10. творчої людини і бездуховного філістера.

У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.

Мета автора — застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.

Герої Гофмана теж поділені на два табори — філістерів та ентузіастів. Філістери — це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве. Таке «хворе суспільство» і породжувало «Цахесів», що втратили духовні та моральні орієнтири.

Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:

• «просвітницька» діяльність Пафнутія Великого мала псевдо-просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;

• князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;

• професор Мош Терпін — жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;

• Кандіда (кохана Бальтазара) — вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.

Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси — ось їхні визначальні риси.

Основний конфлікт твору — протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.

Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого. Тільки два студенти — Бальтазар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан — помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахеса, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені не рівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.

Філістер

Творча людина

Цахес — потвора, злодій і кар'єрист (втілення темних сторін людини, її користолюбства).

Приносив нещастя всім, хто з ним зустрічається.

Привласнював заслуги інших.

Бальтазар — юнак років 23-х, поштивий, скромний поет, жив у гармонії з природою.

Бачив людей такими, якими вони були насправді.

Складав вірші про красу природи.

ВИСНОВОК:

Цахеси і їм подібні з'являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в'язницю, або ж їх «приручають» завдяки:

• засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;

• владі грошей (їх символ — 3 золоті волосини у Цахеса).

Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, — все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва — перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження — навпаки, до процвітання життя у суспільстві.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Пятница 25 июля 2014 в 13:40





«Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — романтична казка — новела з глибоким соціально-психологічним змістом – ЗАНЯТТЯ – ПРАКТИЧНИЙ КУРС – Історія зарубіжної літератури XIX – початку XX ст.