У Севастопольських оповіданнях Толстого вже чітко визначився метод художнього зображення війни на повну силу, що виявився на сторінках «Війни й миру». У них (і близьких до них але часу кавказьких оповіданнях) чітко намічена та типологія солдатських і офіцерських характерів, що настільки широко й повно розкрита в багатьох главах романуепопеї. Глибоко усвідомивши історичне значення подвигу захисників Севастополя, Толстой звертається до епохи Вітчизняної війни 1812 року, що увінчалася повною перемогою російського народу і його армії. У кавказьких і Севастопольських оповіданнях Толстої висловив своє переконання, що повніше й глибше всього людський характер розкривається під час небезпеки, що невдачі й поразки є найдужчим випробуванням характеру російської людини, його стійкості, твердості, витримки. ТомуТе він і почав «Війну й мир» не з опису подій 1812 року, а з оповідання про невдалу закордонну кампанію 1805 року: «Коли, говорить він, причина нашого торжества (в 1812 році) була не випадкова, але лежала в сутності характеру російського народу й війська, то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок». Як бачимо, в «Війні й світі» Толстой прагнув зберегти й розвити прийоми розкриття характерів героїв, якими він користувався в ранніх добутках. Різниця полягає по перевазі лише в масштабах завдання. Майбутній Оленин у повісті «Козаки». Товстої приступився до створення роману, випробовуючи винятковий творчий підйом: «Я тепер письменник всіма силами своєї душі, і пишу й обмірковую, як ще ніколи не писав і пе обмірковував». У листах до близьких людей, посланих наприкінці 1863 року, Толстой повідомив, що пише «роман із часів 1810 і 20х років» і що це буде «довгий роман». на його сторінках письменник мав намір запам'ятати п'ятдесят років російської історії: «Завдання моя, говорить він в одній з незакінчених передмов до цього роману, складається в описі життя й зіткнень деяких осіб у період часу від 1805 до 1856 року». Він указує тут, що в 1856 році він почав писати повість, «героєм якої повинен був бути декабрист, що вертається із сімейством у Росію». Для того щоб зрозуміти свого героя й повніше представити його характер, письменник вирішив показати, як він складався й розвивався. Із цією метою Толстої кілька разів переносив початок дії задуманого роману з однієї епохи в іншу усе більше ранню (від 1856 року до 1825му, а потім до 1812му й, нарешті, до 1805му) Цей величезного по масштабах задум одержав у Толстого заголовок «Три пори». Початок століття, час молодості майбутніх декабристів перша пора. Друга це 20е роки з їхньою вершиною повстанням 14 грудня 1825 року. І нарешті, третя пора середина століття невдалий для російської армії фінал Кримської війни; раптова смерть Миколи ; повернення з посилання, що залишилися в живих декабристів; вітер змін, що очікували Росію, що стояла напередодні скасування кріпосного права. У ході роботи над здійсненням цього величезного задуму Толстой поступово звужував його рамки, обмежившись першою порою й лише в епілозі добутку коротко торкнувшись пори другий. Але й «скорочений» варіант зажадав від автора величезної напруги сил. У вересні 1864 року в щоденнику Толстого з'явився запис, з якої ми довідаємося, що він майже рік не вів щоденника, що за цей рік він написав десять друкованих


Розміщенно Referat в разделе Твори на вільні теми Пятница 6 февраля 2015 в 3:17





Метод художнього зображення війни у творчості ТолстогоЛ. Н. Толстого