Жили собі два брати — бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці — не хоче віддавати.

Пішли вони судитися до пана. А панові не хотілося роздумувати, тому загадав він загадку братам і сказав, що корова належатиме тому, хто цю загадку відгадає: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?

Багач вирішив, що це панські кабани, хорти та гроші, а бідний, не знайшовши відгадки та й зажурився. Допомогла йому дочка Маруся. Вона сказала, що це земля-мати, думка та сон.

Так брати наступного дня й сказали панові. А той як дізнався, що проста дівчина допомогла батькові відгадати його загадку, дуже розсердився й вигадав нове завдання. Дав десяток варених яєць і наказав, щоб дочка бідняка посадила на них квочку і та б квочка за ніч вивела курчат, а дівчина їх вигодувала, зарізала трьох і спекла йому на сніданок.

Маруся дала батькові горщечок каші й сказала, щоб віддав його панові — хай той посіє цю кашу, виростить просо, скосить та натовче пшона, яким вона вигодує курчат, що виведуться з тих яєць.

Пан ще дужче розсердився, дав батькові стеблину льону й наказав, аби Маруся вимочила, висушила, вибила, попряла цей льон і виткала йому сто ліктів (лікоть — приблизно з півметра) полотна.

Маруся відправила панові тоненьку гілочку й сказала, щоб той зробив із неї гребінь, гребінку та днище, на яких вона 6 цей льон пряла.

Тоді пан загадав, щоб Маруся прибула до нього в гості — ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками. А як не зробить, то буде лихо!

Кмітлива дівчина одну ногу взула в драний черевик, а другу залишила босою. Піймала горобця, зайця, запрягла в санчата цапа й вирушила: однією ногою стоїть на санях, а другою по землі ступає...

Пан, побачивши дівчину, звелів нацькувати її собаками. А Маруся випустила зайця — собаки за ним і побігли. Дає панові гостинця — горобця, а пташка — пурх! Та й вилетіла у вікно.

Саме в цей час прийшли до пана судитися двоє — не поділили лоша, яке привела котрась із кобил. Пан порадив прив'язати кобил і пустити лоша: до котрої підбіжить — та й мати. Налякане лоша взяло й побігло геть. А Маруся порадила, щоб навпаки, лоша прив'язали, а матерів повідпускали: котра підбіжить — ота й привела. Так і зробили. Побачив пан, що дівчина в усьому кмітливіша й розумніша за нього, та й відпустив її додому.

Коментар

У казці прославляється мудрість і кмітливість простої дівчини, яка зуміла перехитрити пана. Вона і її батько викликають симпатію, а багатий брат та пихатий пан — осуд.


Розміщенно Referat в разделе Робота над творами Пятница 11 декабря 2015 в 18:06




  • Народні думи невільницького циклу – Твір з української літератури
  • Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за «ясними зорями». Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі «Маруся Богуславка». Твір утверджує високу патріотичну свідомість, вірність батьківщині, глибоке розуміння обов'язку
  • Піснярка Маруся Чурай – Твори з української літератури – Твір з української літератури. Творча робота
  • Був тихий райок. Життя набирало свого звичною темпу Я стояла біля вікна і слухала пісню, що долинала від сусідів. Це по радіо звучала пісня «Ой не ходи, Грицю...» Відома пісня легендарної Марусі Чурай. Маруся Чурай... Прославлена українська піснярка, яка жила у
  • ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ – НАРОДНІ ДУМИ – Стислий виклад твору
  • «На Чорному морі, на камені біленькому», стояла темниця кам'яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, «бідних невольників». Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки—невольники відповіли, що давно
  • Два дитинства в повісті Володимира Короленка “Діти підземелля” – Твір з зарубіжної літератури
  • Відомий російський письменник В. Г. Короленко завжди ставав на захист бідних, знедолених. У повісті «Діти підземелля» він показав два світи дитинства: безтурботне - Васі, Соні та знедолене - Валєка, Марусі. Розповідає читачам про всі події Вася, син судді, хлопчик із забезпеченої родини.
  • ЯВТУХ – НАРОДНА ДРАМА
  • Дівчина: «Да куди їдеш, Явтуше, Да куди їдеш, мій друже?» Явтух: «Не скажу?» Дівчина: «Да коли ж твоя добрая ласка, То й скажеш!» Явтух: «На базар!» Дівчина: «Підвези ж мене, Явтуше, Підвези мене, мій друже!» Явтух: «Не хочу!» Дівчина: «Да коли ж твоя добрая ласка, То й схочеш!» Явтух: «Сідай, та
  • Ой не ходи, Грицю – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – Стислий виклад твору
  • Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок — зілля ізварила, У середу рано
  • МУДРА ДІВЧИНА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ
  • Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху,

Мудра дівчина – НАРОДНІ КАЗКИ – Стислий виклад твору