Не тополю високую

Вітер нагинає,

Дівчинонька одинока

Долю зневажає:

«Бодай тобі, доле,

У морі втопитись,

Що не даєш мені й досі

Ні з ким полюбитись.

Як дівчата цілуються,

Як їх обнімають

І що тойді їм діється —

Я й досі не знаю.

І не знатиму. Ой мамо,

Страшно дівувати,

Увесь вік свій дівувати,

Ні з ким не кохатись».


Розміщенно Referat в разделе Готові Домашні Завдання Среда 25 ноября 2015 в 9:24





НЕ ТОПОЛЮ ВИСОКУЮ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО