Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності... Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки Григорія Сковороди.

До того, як в Україні розпочав свою діяльність Григорій Сковорода, байки ще до ладу не існувало. Маю на увазі, що окремого жанру як такого не було, хоча у світовій літературі ми знаємо байки Езопа, Сааді та інших. Проте прекрасні твори закордонних байкарів не були повністю придатні для українського читача з багатьох причин. По-перше, байка — твір алегоричний, тож алегорія має бути зрозумілою читачеві. Якщо уявити собі, що існує певний код, ключ, за яким читач розшифровує закладений у творі підтекст, то для байок таким ключем є, безумовно, народний характер, особливий тип мислення. Крім того, одні й ті самі тварини (а в байках, як ми пам'ятаємо, замість людей діють тварини, які й уособлюють людські риси) в різних культурах могли позначати різне. Наприклад, змія у нашій традиції — символ підступності, а у східній — символ мудрості. Тож нагальна потреба в створенні українських байок була беззаперечною.

Мені дуже подобається байка Г. Сковороди «Голова і Тулуб». У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка «Жайворонки», схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: «Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає...» Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка «Олениця та Кабан», у якій Кабан став бароном, проте залишився «свинею» — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці «Бджола та Шершень».

До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу «два в одному»: і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі напрошуються в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав «сила». І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Пятница 25 декабря 2015 в 19:26




  • Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках – Твори з української літератури – Твір з української літератури. Творча робота
  • Видатний поет-мислитель Г. С Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку «Басні Харьковскія», до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок
  • Байки Г. Сковороди
  • Григорія Сковороду можна назвати «батьком» українського байкарства, адже до нього цей специфічний жанр не був властивий давній українській літературі. У 1769 — 1774 рр. Г. Сковорода написав 30 прозових байок, що склали знамениту збірку "Байки харківські". Першу частину байок у
  • Теорія байки КриловаИ. А. Крилова
  • КриловБайкар цілком належить XIX в. Але добре відомо, що перші байки були їм написані значно раніше, в 1780е роки, і надруковані без підпису в «Ранкових годинниках». Ніколи пізніше Крилов не вертався до цих ранніх досвідів. И це закономірно,
  • Народності байок КриловаИ. А. Крилова
  • народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів'їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів'їв і приказок. І тих і інших безліч. наприклад, прислів'я
  • БАЙКИ – Хрестоматія з зарубіжної літератури
  • БАЙКИ Ви ще в молодших класах вивчали байки Леоніда Глібова і, напевно, добре пам'ятаєте, що байка — це коротенький твір, здебільшого написаний віршами; що діють у ньому в основному тварини, але говорять і поводяться вони, як люди; що в байці
  • Осуд недоліків у байках И. А. КриловаИ. А. Крилова
  • Ого російського байкаря Крилова. Байки И. А. Крилова прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів діючих осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварин, комахи й риби в байках, за точним вираженням И.
  • Осуд недоліків у байках И. А. КриловаИ. А. Крилова
  • Ого російського байкаря Крилова. Байки И. А. Крилова прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів діючих осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварин, комахи й риби в байках, за точним вираженням И.

Повчальний зміст байок Г. Сковороди – Твір з української літератури