Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком.

Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п'є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров.

У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, як би швидше втекти з неї. Бабуся свариться, що онука йде нечесана, говорить, що дівчата з такою шалапутною й гратися не захочуть. Мала відповідає, що це вона з ними бавитися не хоче, й вискакує з хати.

На небі — одна тільки хмарка. Дощу, скоріш за все, не буде. У сестрину торбину дівчинка кладе хліб для качат, шматок собі зі смальцем та зеленою цибулею. Натягає на голову капелюха. Добре було б ще й каченят посадити в кошик та перенести через дорогу, бо там раз за разом машини.

Найкраще, коли каченята бовкнуть у воду, замахають лапками, закрутять хвостиками. Коли захочуть, самі можуть вибратися на берег.

Дівчинка ставить ноги у воду. По мосту їдуть машини, неподалік бульдозер риє яму. Сонце піднялося високо. Стара баба Орина пасе свою корову. Коли що, можна б їй і допомогти. Дівчинка береться шукати в прозорій воді гарні камінці. У неї їх уже ціла коробка вдома. Качата вилізли на берег, а мала попросилася в них піти погуляти берегом. Йшла берегом, обминаючи засохлі будяки, зривала звіробій.

Сонце почало припікати. Дівчинка пішла купатися, і течія зносила її на мілке. Вода гралася з нею, вилазити не хотілося. Сиділа, поки не змерзла. Проковтнула, як голодне звіря, свій обід, надробила каченятам їхні півхліба, не втерпіла, щоб і собі не відламати шматочок. Треба сидіти, поки баба Орина знову не прижене корову з обіду.

Потім приїде мама з роботи й привезе малій її улюблене морозиво, А тоді вони з мамою будуть обривати смородину і перетирати її з цукром, далі повечеряють і всією родиною дивитимуться телевізор. І так аж до смерті. Вона сама не знала, як спало на думку їй це слово, і злякалася.

Озирнулася — ніде нікого. Слово ніяк від неї не відчеплювалося. Хоч би хтось прийшов та заговорив до неї!

Бабця казала, що в таку пору з річки піднімаються утопленики. Мовби на власні очі бачила, як дитина йшла поверх води й кликала маму.

Мала залізла в кущі, відвернулась від річки, затулила вушка і застигла німою грудочкою, ніби загублене мамою пташеня.

За її спиною поверх води йшли діти, жінки й чоловіки. То був їхній час, їхнє свято: сліпучого полудня пройти, наче по суші, тією річкою, що забрала їхні тіла під час повені.

Дівчинка відчула, що вони вже пройшли. Серце її застукало рівніше, а мостом проїхала машина.

Коментар

У новелі Г. Пагутяк «Ранок без вечора» змальовані почуття дитини, яка раптом відкрила для себе страшне й незбагненне слово. До цього вона жила, допомагала бабусі й мамі, мала свої нехитрі розваги та радощі. Думала, що так буде вічно, що завжди буде ранок, а вечір ніколи не настане. Відкриття злякало її, змусило пригадати страшні історії, які бабуся розповідала про утоплеників. Тільки рух машини по мосту прогнав жахливі видіння.

Кажуть, що діти щасливі, поки думають, що вони безсмертні. Нікому не вдавалося ще відмінити одвічні закони природи, тому треба, мабуть, цінувати кожну хвилинку, вміти радіти життю — найвищій цінності, яка є в людини.

Звичні, буденні епізоди перемежовуються у творі з відточеною, прихованою грою уяви, фантазії, як модерністичне розгортання наскрізної метафори.


Розміщенно Referat в разделе Всесвітня література Вторник 22 декабря 2015 в 8:34




  • БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО
  • На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. «Буде холодно надворі, Сніг посиплеться
  • У чому відмінності між творами Жуля Верна й Герберта Джорджа УеллсаЖ. Верна
  • Жуль Верн писав в основному пригодницькі романи, а Уеллс писав наукову фантастику. Уеллса можна назвати батьком «наукової Фантастики». Жуль Верн описував машини, про які вже було якесь подання вчених його часу. Він тільки розвивав і вдосконалив ці машини. Жуль Верн
  • Правила дорожнього руху для молодших школярів
  • Як правильно переходити дорогу Ти, напевно, зачудуєшся, побачивши заголовок, і подумаєш: "А хіба так вуж важко перейти дорогу?" Деякі пішоходи вважають, що треба просто дуже швидко перебігти через дорогу й усе буде впорядке. Інші, навпаки, терпляче чекають, поки на дорозі взагалі не
  • Дорожні знаки. Знаки пріоритету. Інформація для школярів
  • Ці знаки встановлюють черговість проїзду перехресть або вузьких ділянок дороги. Вони вказують на те, що некоторые учасники дорожнього руху мають пріоритет під час руху У перекладі з німецької мови слово "пріоритет" означає "перевага". Знаки пріоритету мають різну форму й різний колір. Вийшло так
  • НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО
  • Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, - Клопоти крамарські її ще не заб'ють. Не вмре поезія, поки душа бажає Зирнути в ті краї, де око не сягне, І хоче з меж вузьких
  • Гри на вулиці. Гри на проїзній частині
  • чиМожна грати на вулиці? Здається, відповісти на це питання нескладно. Адже кожні частини дороги має своє призначення. По проїзних частинах їздять різні машини, трамвайні шляхи служать для руху трамваїв. А по тротуарах ходять пішоходи Але перебувають діти й підлітки, які
  • Школа майбутнього (2) – Твір по добутку “Школа, учителі”
  • Моя школа більша й світла. Тут мене навчили писати, читати й многому іншому. Я хотіла б бачити свою школу повністю вдосконаленої. Школа майбутнього, яка вона? Входячи в школу, кожний учень повинен роздягатися у власній шафці із замком, що відкривається відбитком

Ранок без вечора – ГАЛИНА ПАГУТЯК – Стислий виклад твору