Чому, сказати, й сам не знаю.

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

Приспів:

Де ти, моя стежино,

Де ти, моя єдина?

Ота стежина в ріднім краї —

Одним одна коло воріт?

На вечоровім виднокрузі,

Де обрій землю обніма,

Нема кінця їй в темнім лузі —

Та й повороту теж нема.

Кудись пішла, не повертає.

Хоч біля серця стеле цвіт,

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

Дощами мита-перемита.

Снігами вметена у даль.

Між круглих соняхів у літі

Мій ревний біль, мій ревний жаль.

Приспів.

Моя надієчко, я знаю:

Мій крик життя на цілий світ —

Ота стежина в нашім краї

Одним одна коло воріт.

Приспів.

Коментар

Вилітають із гнізда пташенята, виростають діти і йдуть із рідної хати в доросле життя. Але перші враження дитинства, перша любов залишаються з людиною завжди. Як і стежина, що веде до рідного дому. Давно, мабуть, не був ліричний герой поезії «Стежина» вдома, може, й стежина та вже заросла травою. Тому в серці біль і жаль за тим, що вже не повернеться. Не повернеться молодість батьків, не повернеться і його власна юність. Єдина надія, що в будь-який момент, коли людина прийде додому, стежина з радістю приведе її до рідної оселі, до рідних людей. Вірш А. Малишка став красивою задушевною піснею.


Розміщенно Referat в разделе Стислі перекази творів Среда 30 декабря 2015 в 19:14




  • Стежина – АНДРІЙ МАЛИШКО
  • Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота стежина у нашім краї Одним одна біля воріт. Де ти, моя стежино, Де ти, моя стежино? Ота стежина в нашім краї Одним одна, одним одна Біля воріт. Дощами мита, перемита, Снігами знесена
  • Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
  • Темно-сиза ожина гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, сонце отчого краю. Ген привітна домівка, що мене колисала, Та ромашка-журливка, що на луг виглядала. Приспів: Я таким його бачу із грому земного. Свою пісню і вдачу взяв я змалку у нього. Що мені в нагороду аж до
  • Чому, сказати, й сам не знаю – АНДРІЙ МАЛИШКО
  • Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серцi стiльки лiт Ота стежина в нашiм краю Одним одна бiля ворiт. На вечоровiм виднокрузi, Де обрiй землю обнiма, Нема кiнця їй в темнiм лузi, Та й повороту теж нема. Кудись пiшла, не повертає, Хоч бiля серця стеле цвiт, Ота стежина в
  • Копав, копав криниченьку
  • Копав, копав криниченьку Неділеньку-дві... Любив козак дівчиноньку Людям - не собі! Приспів: Ой жаль, жаль мені буде - Візьмуть її люди, Візьмуть її люди - Моя не буде! Ой жаль, жаль! А вже з тої криниченьки Орли воду п'ють... А вже мою дівчиноньку До шлюбу ведуть. Приспів Один веде за рученьку, Другий - за рукав, Третій стоїть,
  • Жменька рідної землі – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ
  • Я згадаю село і криницю у кленах, Там дитинство цвіло на лугівках зелених, Де ходив пастушком і впивався зорею, Де осіннім листком так летів я за нею. Приспів: В очах постане біла хата, Що мріє в сонячнім теплі, Збентежить серце рута-м'ята І жменька рідної землі. Знову бачу село і
  • ПІСНЯ-РАПОРТ тов. П. П. ПОСТИШЕВУ – Бичко Валентин
  • Слова Ів. Неходи та В. Бичка Муз. Т. Шутенко 1. Гей, ні меж, ні краю Нашому врожаю, Стигне-вистигає, Гнеться до землі. Полем неозорим Піонердозори Вийшли вартувати Колосистий хліб. Приспів: Ми пісню свою гартували в бою, Її несемо, як прапор, Про нашу роботу складаєм тобі, Товаришу Постишев, рапорт. 2. У житах високих Зашуміли кроки. – Хто там? То не
  • Пісенна творчість Андрія Малишка – Твір з української літератури
  • Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями:

Стежина – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ – Стислий виклад твору