Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909—1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик «театру абсурду».

Сам Йонеско завжди говорив, що «театр абсурду» почався саме з його перших п’єс, з «Голомозої співачки», «Стільців», «Жертв обов’язку». Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п’єсою «В очікуванні Годо». «Театр абсурду» був від свого початку для Йонеско «театром боротьби»: проти буржуазного театру, який він іноді пародіював, і проти реалістичного театру. Реалізм Йонеско вважав просто «театральною школою», стверджував, що сама реальність «нереалістична». У буржуазному театрі Йонеско не приймав його надмірної заангажованості: надто багато уваги в такому театрі приділяється питанням економіки та політики. Що ж нового приніс «театр абсурду»? Йонеско хотів вивести на сцену саме «екзистенціальне існування людини», показати повноту і цілісність цього існування і водночас його глибокий трагізм, трагізм, який виникає із усвідомлення абсурдності світу. Йонеско згадує слова шекспірівського героя: «Світ — це історія, розказана ідіотом, сповнена шуму, позбавлена будь-якого смислу і значення». Саме таку історію хотів передати Ежен Йонеско.

У 1948 році він починає роботу над п’єсою «Голомоза співачка». Не приймаючи ні реалістичного, ні буржуазного театру, Йонеско намагається створити певну пародію на театр взагалі. У п’єсі Йонеско є відверто пародійні елементи, які відтворюють поширені театральні штампи. Наприклад, славнозвісний монолог пожежника під назвою «Нежить». У композиційному плані такий монолог повинен відігравати роль ключового для всього твору в цілому, але у Йонеско цей монолог — найяскравіший приклад абсурду. Але, можливо, найважливішим є те, що «пародія на театр» виявляється і пародією на щоденне життя, дуже схоже на реальність, що викликає ненависть у обивателя.

Коли ж з’явилася найвідоміша п’єса Йонеско «Носороги», вона була сприйнята як п’єса антифашистська. Сам Йонеско погоджувався із таким трактуванням свого твору, але й наголошував на тому, що «Носороги» — ще й п’єса, спрямована проти усіх видів колективної історії, за чим би вони не були приховані. Він досліджує саму психологію насилля і підкорення, якому служить сучасна масова свідомість.

На прикладі Ежена Йонеско ми спостерігаємо дуже поширену розбіжність між декларацією творчості і самою творчістю. П’єси Йонеско, написані, здавалося б, за законами «театру абсурду», переросли сам авторський задум і стали чимось більшим, ніж пародія на театр.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Понедельник 8 сентября 2014 в 7:57




  • Західна драматургія «Театр абсурду» – Cтатті з зарубіжної літератури
  • «Театр абсурду» — найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл «театр абсурду» є найумовнішим літературним угрупованням. Річ у тім, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а
  • Ежен Йонеско – Cтатті з зарубіжної літератури
  • Ежен Йонеско народився 26 листопада 1912 року у румунському місті Брашов. Його мати була француженкою, тож у 1913 р. батьки майбутнього драматурга перебралися до Парижа, До Румунії родина повернулася аж у 1925 р. У Бухаресті Ежен закінчив університет, викладав французьку
  • Вплив «театру абсурду» на всесвітню літературу
  • «Театр абсурду» найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. Із всіх літературних течій і шкіл «театр абсурду» є умовним літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не тільки не створювали ніяких маніфестів або програмних добутків, але
  • «ТЕАТР АБСУРДУ» – Теорія літератури
  • «ТЕАТР АБСУРДУ» «Театр абсурду» — найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літератур­них течій і шкіл «театр абсурду» є найумовнішим літе­ратурним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи про­грамних творів,
  • Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско «Носороги») – Твір з зарубіжної літератури
  • П'єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско «Носороги» була написана у 1959 році. Цей родоначальник «драми абсурду», класик, у якому критики бачать «в'їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти», був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб
  • Естетика й поетика європейської драми абсурду
  • Театр абсурду одне ІЗ самих яскравих явищ у літературі середини XX століття. Творчість С. Беккета, е. Ионеско, А. Адамова, Ж. Жені перевернуло всі подання про сутність і форми театрального мистецтва. Мир у добутках театру абсурду з'являється алогічним, глобально безглуздим,
  • Література, театр і А. Н. ОстровськийА. Н. Островського
  • Як відомо, театр може існувати лише остільки, оскільки в його розпорядженні є репертуар. Без літератури театр мертвий. Зрозуміло, драма насамперед рід літератури. І всетаки п'єса належить відразу двом мистецтвам: пробаству слова (літературі) і мистецтву театру, і не відомо ще,

«Театр абсурду» Ежена Йонеско – Твір з зарубіжної літератури