Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще — довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом — чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність.

Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв «золотий гомін», що його так точно вловило вухо молодого-молодого П. Тичини. Крокували барвисті маніфестації, маяли поруч синьо-жовті й червоні прапори, вірили, що визволені народи житимуть, як брати. Усіх охопило високе натхнення, весільне очікування.

«Одчиняйте двері— наречена йде!». Ці рядки поета найліпше передають стан української душі в ті незабутні місяці загального екстазу. І що ж? Одчинились двері... Ударило темрявою горобиної ночі, потекли криваві ріки, затопили Україну горем, стражданням. Під акомпанемент муравйовського «Яблучка» гинуть безвусі учні — і вже не урочиста і радісна, а поховальна процесія несе їх на Аскольдову могилу.

Далі — ще більші жертви. Озвірілі садисти з півночі приходять у Київ і розтерзують його. Двічі розіп'ята душа поета волає від розпачу, вона не хоче розуміти того, що за любов до свого краю, як за злочин, розстріляно на вулицях столиці тисячі патріотів. І розстрілюють їх ті, в чиїх руках — червоний прапор. Виходить, соціалістична ідея несумісна з національною? Виходить, так. «Соціалізм» взялися втілювати в життя фахові терористи — більшовики. Героїня п'єси В. Винниченка «Між двох сил» Софія Сліпченко прозріває. То ось кому передала вона допомогу із Петрограда— катам своєї родини! Дівчина й у думці не припускала, що таке ось влаштують ті, хто обіцяв відстоювати найвищі ідеали справедливості й гуманізму. Софія покінчує життя самогубством.

Пекельне полум'я громадянської війни роздмухується. Найбільше її зло — батько - і братовбивство. У смертельному вихорі в степу під Компанії-вкою зітнулися несамовиті вершники Половці, аби порушити батьків заповіт: «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду». Переводиться рід. Чи то так на роду Україні написано — від самих ще часів Руїни ділитися на лівобережну і правобережну, західну і східну, саму себе воювати навзаєм російськими штиком й австрійським багнетом, махновським захалявним і комісарським наганом, гайдамацькою шаблею і денікінським палашем? Адже їх стискають руки синів однієї неньки.

М. Хвильовий, «Я (романтика)»: підходить до матері один із синів. Напруга зростає. Зараз станеться щось нечуване, апокаліптичне. У Яновського не дійшло до цього, бо «Вершники» все ж романтичний твір. А тут слово «романтика» звучить прегірко. Що воно робить у підзаголовку цього страшного твору, де гримить постріл сина — і мати падає мертвою? Невдовзі впаде мертвим і сам письменник. Громадянська війна триває десятиліття й десятиліття. Непрощенне її зло в тому, що убивцями стають звичайні, нормальні люди, учорашні хлібороби з пробудженими раптом на дні душі хижацькими інстинктами. Ні найменшого сумніву щодо подальшої долі Василя Гандзюка не залишається по прочитанні твору Григорія Косинки «Гармонія». Василь іде до більшовиків з метою відімстити за тортури, яких завдали йому і братові Гришці денікінці, і, напевне, помста ця буде не менш жорстокою. Василь таке побачив у офіцерській катівні, що на весь вік вистачить.

Важко писати про це. Важко про це читати. Єдиний висновок, до якого приходить читач: громадська війна не має права повторюватись.

Не пора, не пора, не пора

В рідну хату вносити роздор,

Хай пропаде незгоди проклята мара,

Під України єднаймось прапор!—

писав, бажаючи запобігти лиху, І. Франко.

Не роздираймо на криваві клапті змучене тіло нашої України. У єдності — наша сила і наше майбутнє.


Розміщенно Referat в разделе Готові Домашні Завдання Воскресенье 13 декабря 2015 в 9:24




  • Про тварин – Твір по добутку “Про тварин”
  • Людина протягом всього життя нерозривно пов'язаний із тваринами, братами нашими меншими. Це домашні улюбленці й тварини, які вже стали членами сім'ї, без яких деякі люди не мислять свого існування. Зараз рідко зустрінеш сім'ю, де немає кішки, собаки або ще якоїнебудь
  • Справжній друг розділить радість – Твори на нелітературні теми
  • Справжній друг розділить радість... Народне висловлювання «Справжній друг пізнається в біді» частенько підтверджується, коли доводиться переживати неприємні хвилини в житті. Моя подруга Оксана першою прийшла на допомогу, коли я важко захворіла. Це вона турбувалася про те, щоб вчасно повідомити домашні завдання, пояснити
  • ПОЕТКА УКРАЇНСЬКОГО РІСОРДЖІМЕНТУ (ЛЕСЯ УКРАЇНКА) – Стаття з української літератури
  • Лист МОН України № 1/9-468 від 29.12.2012 р
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Л И С Т N 1/9-468 від 29.12.2012 Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, Управлінням освіти і науки Обласних, Київської та Севастопольської міських Державних адміністрацій, Обласним інститутам Післядипломної педагогічної Освіти Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи Відповідно до Закону "Про загальну середню освіту" [651-14]
  • Права й обов’язки школярів
  • ВАШІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ У нашій країні кожний, хто прийшов учитися в школу, користується певними правами й одночасно повинен виконувати ряд обов'язків Кожний школяр має право: • одержати якісне утворення; • навчатися, якщо необхідно, по прискорених програмах, по індивідуальних навчальних планах або будинку; • одержувати
  • Народні засоби по догляду за руками. Домашні маски для рук
  • Як самостійно в домашніх умовах приготувати маски, лосьоны й лікувальні засоби для рук? Живильні маска для рук ❧ Масажувати шкіру рук і ліктів щодня протягом 10 мінут часточкою або кіркою грейпфрута, прикласти на 10 мінут до ліктів тонкі часточки грейпфрута. А кіркою
  • Яке значення в людському житті має праця – Твір по добутку “Про працю”
  • Я знаю безліч прислів'їв і приказок, які розповідають про важливість праці. От, наприклад: «Без праці немає плода», «Хочеш їсти калачі не сиди на печі», «Справа майстра величає» і інші. Але чи правдиві вони? Чи дійсно так воно є? Пропоную

Трагедія громадянської війни у творах українських письменників – Твір з української літератури