Немає повести сумніше на світі, Чим повість про Ромео й Джульетте. В. Шекспір Знаменита трагедія В. Шекспіра «Ромео й Джульетта» уперше була поставлена в 1595 році. Пройшли сторіччя, але й сьогодні, як у часи Шекспіра, ця «сумна повість» змушує тріпотіти серця, як продовжує хвилювати нас ця вічна тема тема трагічно перерваної любові. Перша трагедія Шекспіра трагедія великого людського почуття, що зштовхнулося з нелюдським миром. Сюжет «Ромео й Джульетти» веде нас до стародавньої італійської народної легенди, відповідно до якої події, описані Шекспіром, дійсно мали місце на початку XIV століття в місті Вероні. Ще й тепер у цьому місті показують легендарну «гробницю Джульетти». Шекспір був далеко не першим, що обработали цей сюжет, але він перший зумів зробити з нього геніальний художній твір. Основна тема шекспірівської трагедії викриття нескінченних міжусобних звад. Ці звади погубили двох прекрасних молодих людей. Ніхто зі старійшин роду Монтекки й Капулетти вже не пам'ятав, через що почалася ця ворожнеча, але вона захоплює й молодь, заважаючи їй жити. У сім'ї Капулетти росте дочка Джульетте всього тринадцять років, вона слухняна, шанує батьків. Але її покірність має границю. І ім'я їй Ромео Монтекки. Світле почуття до сина ворогів своєї сім'ї неминуче вступає в протиріччя із традиціями, з волею батьків. Ромео, довідавшись, хто його кохана, відчуває наближення грози. Але любов для нього сильніше смерті. Проти закоханих увесь світ. Ромео в сутичці з Тибальтом, двоюрідним братом Джульетти, убиває його й під погрозою страти змушений покинути місто. Але святий обряд вінчання вже відбувся. Розлука горше смерті. Трагічна розв'язка наближається. Джульетта випиває сонне зілля. Довідавшись про «смерть» улюбленої, Ромео п'є отрута. Придя в себе після сну, Джульетта бачить, що трапилося непоправне й, вихопивши кинджал з піхов Ромео, заколює себе.«Ромео й Джульетта» прославляє вірність почуття. Шекспір тим убедительнее розповідає про вірність Джульетти, що він описує її нареченого, Париса, аж ніяк не виродком і не лиходієм. Парис красень і відданий Джульетте («Прошу, внеси мене до Джульетте в склеп», останні слова вмираючого Париса), але він не розуміє її почуттів. Ромео й Джульетта гинуть, але не розлучаються. Вони вмирають разом, їхня любов перемагає смерть, тому що загибель молодих людей назавжди усуває одвічний ворожнечу. Їхня смерть змушує задуматися Монтекки й Капулетти, правителів Верони й усіх, хто залишився в живі. Чи не час покінчити із кривавими звадами? Дві дорівнює шановних сім'ї У Вероні, де зустрічають нас події, Ведуть міжусобні бої И не хочуть угамувати кровопролиття. Один одного люблять діти ватажків, Але їм доля підбудовує підступи, И загибель їх у гробових дверей Кладуть кінець непримиренної ворожнечі. над могилою загиблих споруджують золотий пам'ятник для прийдешніх поколінь. Своєю трагедією Шекспір звертався до майбутніх поколінь. Великий гуманіст ніколи не втрачав віри в життя, і пам'ятником цієї віри до нас дійшла його «Ромео й Джульетта» один із прекраснейших добутків світової літератури


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Четверг 19 февраля 2015 в 7:38





«Вічна» тема любові в трагедії В. Шекспіра «Ромео й Джульетта» – Твір по добутку У. Шекспіра “Ромео й Джульетта”