ЗАНЯТТЯ 17

Тема:

Відображення фізіологічних аспектів людського життя та його соціальної панорами у романі Е. Золя «Жерміналь»

ПЛАН

1. Течія натуралізму у французькій літературі XX століття.

2. Витоки творчості Е. Золя.

3. Історія написання роману.

4. Образи головних героїв.

5. Трагедія кохання.

6. Трагічна доля французького народу.

Завдання для підготовчого періоду

1. Які описи використовує Е. Золя та з якою метою?

2. Поясніть назву роману.

Література

1. Удовиченко Л. М. Вивчення образу — персонажа у національному та загальному вимірах на матеріалі творчості Е. Золя та І. Франка // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2005. — № 6. — С. 42 — 45.

2. Кучборская Е. П. Реализм Эмиля Золя. — Москва, 1973.

3. Кучборская Е. П. Эмиль Золя — литературный критик: К истории реалистического романа во Франции XIX в. — М., 1978.

4. Пузиков А. И. Портреты французських писателей. Жизнь Золя. — М., 1981.

Інструктивно-методичні матеріали

Серед найкращих романів серії «Ругон — Маккари» Е. Золя — одна із найперших у світовій літературі книг про боротьбу робітників проти експлуатації, про «боротьбу праці та капіталу», за словами самого Золя, — «Жерміналь» (1885). Гі де Мопассан писав автору: «...я вважаю цей роман наймогутнішим і вражаючим з усіх ваших творів... Ніколи ще жодна книжка не була настільки сповнена життя і руху, не вбирала в себе таку масу народу».

«Жерміналь» — грандіозна фреска, яка ускладнена з найдетальніших, імпресіоністичних за манерою описів шахтарського побуту та праці, що чергувалися з розлогими символічними картинами (наприклад, образ шахти — чудовиська, що поглинає людей). Концепція особистості у творі та стилістика роману засвідчили, що Золя — митець виявився ширшим за Золя — теоретика натуралізму. Для письменника завузькі рамки натуралістичної доктрини. У «Жерміналі» Золя проаналізував найважливішу соціально-історичну суперечність національного життя Франції кінця XIX ст., що її сам письменник означив «як боротьбу праці та капіталу».

Задум:

• Перебування Золя на шахтах Антена, у робітничих поселеннях;

• розмови з робітниками, техніками;

• письменник вивчав соціалістичну теорію суспільного розвитку, політекономію.

Назва роману символічна:

— назва відкрила завісу майбутнього;

— жерміналь — так називали один із весняних місяців у революційному календарі, прийнятому під час Великої французької революції, місяць появи сходів;

— назва — символ «паростків» великої революційної боротьби XX ст.

Головним героєм роману став механік Етьєн Лантьє, який взяв на себе керівництво робітничим рухом. Його вигнали із залізничної станції за ляпас начальнику, а тому він намагався влаштуватися на роботу в шахту компанії Монсу. Роботи ніде не було, шахтарі голодували. Етьєну пощастило влаштуватися на роботу лише через те, що померла одна із робітниць, і місце нещодавно звільнилося. У перший же день роботи Етьєн мав намір покинути шахту: ця пекельна робота не для нього. На його очах керівництво шахти підкреслювало, що шахтарі самі погано піклувалися про особисту безпеку. Мовчазна покірність шахтарів вразила Етьєна. Лише погляд п'ятнадцятирічної Катріни (доньки вуглекопа Має) змусив його залишитися в поселенні ще на деякий час.

Має жили дуже бідно. Вони постійно були в боргах, заробленого всією родиною не вистачало навіть на хліб, а тому дружина Має час від часу відвідувала родину Грегуарів, які були співвласниками шахт, і іноді допомагали шахтарям.

Парижани, які одного разу приїхали оглянути шахти і ознайомитися з життям і побутом шахтарів, захоплені великою щедрістю керівництва шахти, що дали шахтарям таке дешеве житло і забезпечували їх вугіллям.

Проте в романі показано різнорідні типи робітників і буржуа на прикладі історії цілої родини Має — сім'ї вуглекопів, та історії сім'ї Грегуарів, які жили набагато краще й багатше за рахунок отримання доходів з акцій.

Етьєн мріяв про організацію заколоту, але на це були потрібні гроші — каса взаємодопомоги, яка б допомогла хоч би трохи протриматися спочатку. А тому перебралися жити до родини Має. Він намагався зацікавити голову родини своїми ідеями. Чергове зменшення виплат шахтарям — слушна нагода для робітничого руху.

Етьєн набував все більшого впливу на шахтарів, і одного дня ніхто на роботу не вийшов. Герой і кілька його товаришів створили делегацію для переговорів з керівництвом. Від імені шахтарів почав говорити саме він, бо здатен був відстоювати їхні вимоги. Відбулося зіткнення вуглекопів і солдат. Етьєн почав відчувати себе винним у всіх смертях шахтарів, а тому вирішив покинути поселення.

У шахтах нічого не змінилося, всі шахтарі, які нещодавно бастували, вийшли на роботу. Етьєн до кінця так і не зрозумів причин провалу його задумів, бо вперше зіткнувся на практиці з проблемою управління робітниками, робітничим рухом. Та все ж це були перші спроби робітників відкрито заявити про свої права.

Новаторство Е. Золя:

• розкрив образ робітника у праці, зобразив умови праці в їх конкретності, але праця — безлика, а робітники — на правах скотини;

• порушив проблему управління робітничим рухом;

• використав прийому полілогу (багатоголосся) для передачі настрою натовпу, його хвилювань.


Розміщенно Referat в разделе Поурочне планування Суббота 26 сентября 2015 в 1:39




  • Творчість емиля Золяе. Золя
  • Одним з найбільш видатних письменників натуралістичного напрямку був емиль Золя ( 18401902). емиль Золя бачив свою основну мету насамперед у тім, щоб можливо більш широко й об'єктивно, фактично науково, освітити дійсність на можливо більшій кількості її зрізів. «натуралізм» Золя проявляється
  • «Марсельські таємниці», як зразок «сенсаційної» літературие. Золя
  • насамперед Золя «з волі случаючи» уперше застосував тут прийом використання справжніх життєвих фактів для створення художньої прози, до якого незмінно прибігав згодом. Потім, що не менш важливо, автор «Марсельських таємниць» виявив настільки необхідне для майбутнього титана соціальної романістики уменье мислити
  • емиль Золяе. Золя
  • емиль Золя один з найбільших французьких письменників II половини XIX століття. Він був творцем теорії натуралізму напрямок, що виникло в 6080гг. XIX століття. У своїх численних статтях він виклав і обґрунтував теорію, натуралізму як нового і єдиного методу в
  • Проба «наукового» роману у творчості Золяе. Золя
  • У ті ж місяці 1867 р., коли Золя доводилося з номера в номер постачати провінційний листок «Мессаже де Прованс» главами романуфейлетону «Марсельські таємниці», він з величезним захопленням самозабутньо трудився над своїм новим добутком «Тереза Ракен». Відношення до романів, які
  • Точне визначення стилю Золяе. Золя
  • Точне визначення «розгонистого, метафоричного» стилю Золя (Лафарг) дотепер не знайдене. Пропоновані формулювання: «реалістичний символізм», «романтичний натуралізм» і т.п. змушують підозрювати видатного письменника в еклектику. «Батько натуралізму» краще інших літераторів минулого усвідомлював неможливість для художника відгородитися від впливу й запитів суспільства.
  • Майстерність Золячи-Фейлетоністае. Золя
  • народився в сім'ї талановитого інженерабудівельника Франческо Золячи. Рано втратив батька (1847). Дитячі і юнацькі роки провів в екси. З 1852 р. учився в коледжі. Після смерті батька через матеріальні проблеми сім'я в 1858 р. переїхала в Париж, де Золя продовжив
  • Де точки розходження натуралізму та реалізму? – Українська література, запитання і відповіді
  • В останні десятиріччя XIX ст. виникає літературний напрям натуралізм, який теоретично обґрунтував відомий французький письменник Е. Золя у книзі «Експериментальний роман» та в інших працях. Він і його послідовники гостро критикували увесь попередній досвід реалізму за те, що він не

Відображення фізіологічних аспектів людського життя та його соціальної панорами у романі Е. Золя «Жерміналь» – ЗАНЯТТЯ – ПРАКТИЧНИЙ КУРС – Історія зарубіжної літератури XIX – початку XX ст.