СЕРГІЙ ЖАДАН

Вона ще не виросла і не втратила голову

Від чорної музики у власних зап'ястях

І світло з небес і початки голоду

В її долонях будуть за щастя

Ні болю в легенях ні решти блиску

В темній траві без кінця і міри

Й гарячі квіти високого тиску

Не росли на відкритих ділянках шкіри

І друзі на станціях і ріки в селищах

Дбають про свій подорожній статок

І одяг випалюється на сонці все ще

Вірно тримаючись її лопаток

Вона ще не може просто померти

Зализує рани наче конверти

Чистить зуби мов табельну зброю

І засинає поруч з тобою


Розміщенно Referat в разделе Учнівські шкільні твори Воскресенье 3 января 2016 в 19:28





Вона ще не виросла і не втратила голову – СЕРГІЙ ЖАДАН – Стислий виклад твору