Десять років Лев Миколайович Толстой працював над романом “Воскресіння”. Критики називали його самим зрілим добутком письменника. Поштовхом до написання роману послужило оповідання прокурора А. Ф. Коні про обмануту дівчину Розалії. Однак оповідання Коні послужило лише зерном для створення “Воскресіння”.

Добуток у цілому й образи розвивалися на основі особистого життєвого досвіду письменника. Князь Нехлюдов головний герой роману, побачивши на суді Катюшу Маслову, засуджувану за отруєння купця, згадує першу зустріч із нею. “Адже я любив її, істинно любив гарною, чистою любов'ю”, думає він. У молодості він погубив цю дівчину, що щиро полюбила його. Тепер, багато часу через, князь Дмитро Нехлюдов хоче виправити помилку, приведшую Катюшу до такого трагічного фіналу. Почуття раскаянья й бажання надолужити свою провину змушують його шукати засобу допомогти Масловой.

Він звертається у всілякі інстанції з метою виклопотати полегшення вироку... Нехлюдов виходив всю Росію. Він бачив палаци й великосвітські салони, прийомних князів і в'язниці, побував у сенаті й мужичих хатах і, нарешті, пішов слідом за Катюшею в шлях по етапі, на каторгу. на цьому шляху він бачить убогість і руйнування селянських господарств

Його очам відкрилися такі людські страждання, знущання над народом таке насильство й зло з боку влади й лицемірство святейшей церкви, що Нехлюдову стало соромно й паскудно за всі, і за себе в першу чергу. Князеві схотілося звільнитися від фальші аристократичного життя, піти зі свого середовища, жити, як живе простий народ. Все побачене не привело Нехлюдова до бажання політичної й соціальної перебудови дійсності. Йому здається, що дотримання євангельських заповідей, самовдосконалення, всепрощення дасть людям земне щастя

У цьому переконанні він бачить воскресіння своєї душі, самовдосконалення. Поіншому вирішила свою долю Катюша Маслова. на прохання Нехлюдова її перевели з відділення карних до політичного. Знайомство з революціонерами благотворно подіяло на Маслову, відкрило перед нею перспективу нового життя

Уперше в житті Катюша Маслова бачить таких безкорисливих і шляхетних людей. Вони щиро намагаються допомогти один одному і їй, чужий для них. Катюша знаходить у цьому середовищі щиру й більшу любов. Її душа воскреє до нового світлого життя. Якщо до цього вона стихійно, від образи відмовлялася від жалості князя Нехлюдова, то тепер Катюша починає усвідомлювати себе частиною суспільства. Вона може пояснити собі й князеві, що їй потрібно в житті, що вона хоче й чекає від майбутнього

Воскреє її душу, з'являється надія на щастя, нехай у майбутньому. Роман Толстого мав величезний успіх, його друкували в Росії й по усьому світі, а офіційна церква домоглася відлучення письменника від церкви за гостру критику. Анафема з письменника не знята дотепер, але це мінус не йому, а церкви

У своєму романі Толстої критикує не Христа і його навчання, а чиновників від церкви, їхнє святенництво й лицемірство


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Суббота 10 мая 2014 в 16:13





“Воскресіння душі” (по романі “Воскресіння”) – Твір по добутку Л. Н. Толстого “Воскресіння”