Відразу ж після публікації повість «Один день Івана Денисовича» була віднесена критикою до видатних художніх творів. К. Симонов відзначав у книзі Солженицина «лаконічність і отточенность прози більших художніх узагальнень». Про художній вплив повести на читача свідокствуют слова нашого сучасника, прозаїка й публіциста, С. Е. Рєзника: «В «Денисовичі» не було ніякої риторики. Ні одний фальшивої ноти. Хроніка одного рутинного дня життя однієї найпростішої, незахищеної, маленької людини в цьому гулаговском пеклу, до якого він сам уже настільки притерпівся, що й не зауважує левової частини жахів свого існування. У цьому була особлива сила впливу на читача, тому що те, чого не зауважував сам герой, читачте бачив і відчував. Для цього було потрібно огромное майстерність. Так що для мене насамперед це була прекрасна література».У повісті «Один день Івана Денисовича» немає оповідача. Повествование йде від імені героя. Однак картина миру, що він бачить, сприймається незалежно від самого героя. І тільки тоді вона підсилюється, коли автор вирішує напоследок втрутитися в повествование: «Таких днів у його табірному житті було три тисячі шестьсот п'ятдесят три. Через високосного років три дні набігало». Величезна роль у художньому світі письменника належить язиковим засобам. Солженицин уважає, що із часом «відбулося иссушительное збідніння російської мови», а цьогодняшнюю письмове мовлення називає«затертою». Втрачено багато народних слів, старослов'янізми, способи утворення експрессивно пофарбованих слів. Бажаючи «відновити накопичені, а тихтійтой^томупо^тім втрачені багатства», Олександр Ісайович Солженицин не тільки склав «Російський словник язикового розширення», але й использовал матеріал цього словника у своїх книгах, зокрема у звістка^звісткипозвістці «Один день Івана Денисовича».


Розміщенно Referat в разделе Твори на вільні теми Суббота 14 марта 2015 в 19:37





Художні особливості повести «Один день Івана Денисовича» – Твір по добутку А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича”