Українська драма розвивалася поступово, а в епоху бароко досягла свого найвищого розвитку. На думку, Івана Франка, драма зароджується ще у язичницькі часи у фольклорних дійствах, з приходом християнства переосмислюється, а згодом виходить з лона церкви. С Єфремов стоїть на думці про те, що жанр драми був запозичений із зх.-європейської літ-ри через Польщу.

Перші українські драми ХVІІ ст. були віршованими діалогами й називалися шкільними, бо їх створювали й виконували в навчальних закладах (КМА, Остр. ак.). Авторами драматичних творів, як правило, були викладачі поетики, а виконавцями — їхні учні. викладачі теорії літератури поділяли драматичні твори на трагедію, комедію і трагедокомедію. За тематикою шкільні драми поділялись на кілька груп. До різдвяного і пасхального циклів належали п’єси, сюжети для яких запозичували з біблійних книг. Драми-міраклі мали теми, спільні з агіографічними легендами. Твори, в яких дійовими особами виступали персоніфіковані абстрактні поняття – любов, плач, надія, гордість називалися драмами-мораліте. Також окрему групу становили драми на історичну тематику.

Найдавнішою датованою п’єсою укр.-го театру є міракл «Олексій…». Вона написана на сюжет житійної літ-ри. В основу змісту п’єси покладено широко відому легенду про сина римського сенатора Євфіміана, олексія, який керуючись вченням християнської церкви втік відразу ж після одруження з дому, довго був відсутній, згодм повернувся до батьків, де жив ще 17 років як невпізнаний жебрак. Своїм змістом драма про олексія наближається до його житій, відрізняючись тільки введенням ангелів і алегоричних фігур.

Слово про збурення пекла - великодня драма-містерія. В основі драми – сюжет із апокрифічного Никодимового Євангелія. Усі образи представлені у світлі апокрифів, а не у традиційній біблійній інтерпретації.

До найвідоміших шкільних драм ХVІІ ст. належить перша історична п’єса в українській літературі «Володимир» Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові І. Мазепі (новаторська – автор відходить від біблійної тематикою, яка була присутня у традиційній шкільній драмі). Новаторським є жанр трагедокомедії – жанр, у якому гармонійно поєднуються високий і низький стилі. Новаторство – перше звернення до нац. Історії. Автор проектує історичне минуле на сучасну йому епоху. Образ Володимира віддзеркалює образи сучасників Ф. Прокоповича - івана мазепи та Петра 1. Автор підтримує політику своїх сучасників. Після полт. Битви прокопович поставив присвяту Петру 1. Автор остаточно перейшов на позиції петра.

Шкільні драми за обсягом досить великі. Постановки шкільних драм 1 – 3 дні. В українській драматургії XVII — XVIII ст. значне місце займають короткі одноактні комічні п’єси — так звані інтермедії, або інтерлюдії на гумористично-анекдотичні сюжети. Головне призначення інтерлюдій полягало в тому, щоб дати відпочинок і розвагу глядачеві, стомленому серйозною дією, яка розігрувалася в основній п’єсі. Основна відмінність від драми: специфіка сюжету (з народного життя; жива народна мова). З інтермедій розвинувся жанр сучасної комедії.


Розміщенно Referat в разделе Готові Домашні Завдання Четверг 20 октября 2011 в 17:33




  • ДРАМА САТИРІВ – Теорія літератури
  • ДРАМА САТИРІВ Драма сатирів (грец. δρ8μα σατυρι κόν, лат. fabula satyrica) — жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також «жартівливою трагедією». З жан­ром трагедії її зближували сюжети й дійові особи,
  • П"єса “Милість Божа”
  • Специфіка жанру драматичної композиції полягає у тому, що події передаються за доп монологів, а не дії. Жанр: історична драма написана і поставлена в києві 1728 року на честь 80ліття війни під проводом б. хм. це перша історична драма присвячена недавньому
  • Поняття про драму як жанрі літератури
  • Драма (від гречок. Дія) рід літератури, один із трьох, поряд з епосом і лірикою. Основою драми, як на це вказує початкова суть слова, є дія. У цьому драма близька до епосу: в обох випадках об'єктивне зображення життя відбувається
  • ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ – Теорія літератури
  • ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжують­ся, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності. В драматургії середньовіччя
  • ЛІТУРГІЙНА ДРАМА – Теорія літератури
  • ЛІТУРГІЙНА ДРАМА Літургійна драма —духовна драма середньовічної католицької Європи, що була тісно пов'язана із літургією. Розвивається в IX—XIII століттях. Елементи драми були присутні в самому богослужінні (поділ хору на два пів-хори, один з яких запитував, а другий — відповідав; діалоги між
  • ІНТЕРМЕДІЯ – Теорія літератури
  • ІНТЕРМЕДІЯ Інтермедія (від лат. intermedius —те, що знаходиться посередині) — жанр невеликої комічної п'єси або сцени, яку виконували між діями основної драми. Твори цього жанру могли бути комічною травестією, пародією теми, опрацьованої в основній драмі (як то було і в античній
  • ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РОДИ ТА ЖАНРИ – Теорія літератури
  • ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РОДИ ТА ЖАНРИ Предметом ретельної уваги дослідників уже понад два тисячоліття є проблема літературних родів і жанрів. Якщо з першою її частиною все є більш-менш зрозумілим: пере­важна більшість науковців погоджується з тим, що існує три літературних роди —

Жанрові особливості драматургії 17-18 ст