Твір Олександра ТриФоновича Твардовского відрізняє ліризм, правда життя й прекрасний, звучна й образна мова. Автор органічно зливається зі своїми героями, живучи їх интересамі, почуттями й бажаннями. Порій важко зрозуміти, де говорить поет, де його герой, а де солдатська маса. Це свідокствует про велику майстерність Твардовского, його вмінні жити інтересами країни, її сумами й радостями. Поема «Василь Теркин» виявляєся однієї із кращих у нього творчестве.

Добуток правдиво пропорізному і яскраво говорить про самому тяжелом випробуванні для Росії Великій Вітчизняній війні. Автор домігся того, що його поема стала воістину всенародно известной: неї читали на фронті й у тилу. А Василь Теркин став любимоцем солдат, йому наслідували, веричи в реальність такого бійця, страшилися почути звістка про його загибель. Хто ж він такий? Василь ТерКин «тертий калач», що пройшов фінську війну, уміло й задерикувато воюючий на фронтах Великої Вітчизняної

Типовий передставитель покоління, винесшего на плечах всі тяготи лихоліть. «Просто хлопець сам собою він звичайний». Теркин ответственно ставиться до своєї справи, не ховаючись за спини товаришів. «Якщо не я, то хто ж?» принцип його життя

Відправляючись уплав по крижаній ріці, Теркин виконує відповідальне завдання: Дали стопку почав жити, Піднявся на ліжку: Дозволите доповісти... Взвод на правом бережу ЖивийЗдоровий на зло ворогові! Доповів за формою, немов Негайно плисти йому назад.

Молодець, сказав полковник, Молодець! Спасибі, брат... Скрізь герой серед солдатів: балугурит або веде «політбесіду», підтримує дух воїнів. Теркин, Теркин, добрий малий, Що отут сміх, а що засмучуйся

Загадав ти, друг, чимало. Загадав далеко вдалину. Багато чого вміючи, Теркин не кичится перед товаришами, а старается полегшити фронтовий побут собі й навколишньої. Він майстер на всі руки й, коли на дорозі трапляється зупинка, не заставшиляет себе просити, а грає на гармоні для бійців, підтримайвая їхній дух: И, перемінивши пальці швидко, Він, начебто на замовлення, Тут повів про три танкістів, Трьох товаришах оповідання

Не про них чи слово в слово, Не про чи тім пісння вся. І потупилися суворо В шоломах шкіряних друзі. Не мудруючи лукаво веде автор своїх читачів за героєм поеми по фронтових дорогах на захід. І чим ближче границі Росії, тим веселіше й задерикуватіше стає оповідання. Свято близьке, мати Росія, Оберни на захід погляд: Далеко пішов Василь, Вася Теркин, твій солдат

Поема «Василь Теркин» не щозабувається й образний літопис війни, що пройшла випробування часом, що залишається й для нас невичерпним джерелом правди про страшні й героїчних годах військового лихоліття


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Понедельник 20 октября 2014 в 13:00





«Звичайний хлопець» Василь Теркин – Твір по добутку А. Т. Твардовского “Василь Теркин”