Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для занять, з інших його звільняли через доноси. У темряві пригнобленого життя добре слово лякало прислужників царату. Тому і не зміг Грінченко працювати вчителем.

Коли ми читаємо оповідання письменника про сільську школу, то переконуємось, що влада не була зацікавлена дати народу освіту.

В оповіданні "Екзамен" письменник показав, як життя школи часто залежало від того, якими очима подивиться на все перевіряючий. У Тополівську школу повинен приїхати на екзамен член шкільної ради. Обшарпана стара школа готується до зустрічі гостя: сторож відремонтував парти, позамазував ямки на долівці, вчитель зашпарував стіни. Старші діти зубрили науку, а молодші перелякано чекали на пана перевіряючого. І ось з великим запізненням він приїхав. Перед вчителем і школярами постала людина, яка сама не володіла правилами правопису, але намагалася навчати інших. Автор сатирично змальовує обмеженість перевіряючого, який звинувачує вчителя в бездіяльності після того, як хтось з дітей не зміг розв'язати задачі.

Член шкільної ради — безграмотна людина, далека від освіти.

Зі змісту цього оповідання випливає, що вчитель не тільки не мав допомоги від влади, а навпаки — йому заважали.

В оповіданні "Украла" показана роль вчителя у формуванні дитячої свідомості. Дівчина Олександра вкрала хліб у своєї подруги Пріськи. Діти безжально засуджують цей вчинок. Вчитель допоміг дітям зрозуміти, що Олександра не злодійка — а жертва голоду. Крадіжка — це відчай голодної людини. Діти правильно зрозуміли вчителя, стали уважнішими один до одного. Автор показав нам, що дітям потрібен такий вчитель, як Василь Митрович. Це порадник, наставник і друг дітей. Але не такі вчителі потрібні були владі, яка трималася на експлуатації, приниженні людини.

Борис Грінченко викрив суть політики, яка зводилася до обману і задурення трудящих. Ось чому вчителю, в таких умовах важко було запалювати вогонь знань. І часто він сам ставав жертвою приниження, недовіри, безправності.


Розміщенно Referat в разделе Аналіз змісту Воскресенье 29 июня 2014 в 8:29




  • Твір Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка – Твір з української літератури. Творча робота
  • БОРИС ГРІНЧЕНКО Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Дмитрович прожив неповні 47 років і залишив прекрасні твори із життя українського народу. Його спадщина — це поезія, драматичні твори, переклади, фольклорні та етнографічні твори, збірки, історико - педагогічні теоретичні праці про
  • Твір Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла» – Твір з української літератури. Творча робота
  • БОРИС ГРІНЧЕНКО Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла» Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні «Украла» Грінченко відтворив
  • Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка – Твір з української літератури. Творча робота
  • Борис Грінченко — письменник, громадський діяч, упорядник першого «Словника української мови». Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій
  • Учителеві присвячується – Твір по добутку “Школа, учителі”
  • У кожного з нас є в житті Вчитель у найвищому розумінні цього слова: мудрий порадник, суворий наставник і помічник. Поетові Володимирові Сосюрі повезло у його житті був учитель, що завоював повагу й щиру любов своїх учнів. Йому присвятив поет
  • Борис Грінченко — критик – Часть 1
  • У 80-90 рр. XIX Ст. активну участь у літературному житті України Брав Борис Грінченко (1863-1910), що також відіграв важливу роль у розВитку ідейно-естетичного критицизму. Вчитель, видавець, лексикограф, поет, прозаїк, драматург, він був невтомним діячем, який умів за умов цензурНого тиску
  • Борис Грінченко (1863 — 1910) – Стаття з української літератури
  • Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець («Словарь української мови»), фольклорист та етнограф («Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях»), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І.
  • Життя і творчість Бориса Грінченка – Стаття з української літератури
  • (1863 — 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець («Словарь української мови»), фольклорист та етнограф («Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях»), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника

Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка – Твір з української літератури