Тече вода в синє море. Та не витікає;

Щука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море.

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде, —

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати.

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці, —

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться, —

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

Коментар

Т. Шевченко часто називав свої вірші «думками». Багато думок у по-гімн, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по і птах і не знаходить її. Покинув рідних, кохану, а все даремно — чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому — «шляхи биті заросли тернами». Недаремно кажуть, що «у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце».


Розміщенно Referat в разделе Всесвітня література Четверг 6 марта 2014 в 20:32




  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ДУМКА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
  • Тече вода в синє море, Та не витікає, Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую,
  • Іван Підкова – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Стислий виклад твору
  • Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю. Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш — і серце спочине. Чорна хмара вкриває небо й сонце.
  • Їхав козак за Дунай – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ – Стислий виклад твору
  • СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: — Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! — Постій, постій, козаче, — Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, — Тільки подумай! — Білих ручок не ламай,
  • За сонцем хмаронька пливе – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Стислий виклад твору
  • За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де
  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ІВАН ПІДКОВА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
  • Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати. Пановали, добували І славу, і волю; Минулося — осталися Могили на полі. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. Високії ті могили
  • Стоїть явір над водою – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – Стислий виклад твору
  • Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака незгодонька. Козак зажурився. Не хилися, явороньку. Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку. Ще ти молоденький! Не рад явір хилитися — Вода корінь миє; Не рад козак журитися — Так серденько ниє! Ой поїхав в Московщину Козак молоденький — Оріхове сіделечко І кінь вороненький. Ой поїхав в Московщину Та
  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ТАРАСОВА НІЧ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
  • На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає

Думка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Стислий виклад твору