Історичні та архітектурні пам’ятники

Започаткований князем С. Понятовським (архітектори Ж. А. Мюнц, Я. Д. Ліндсей) як літня позаміська резиденція у 1782 р. Розташований ансамбль на кількох островах р. Росі.

У 1830 - 40-х рр. палацовий ансамбль за часів нового власника найяснішого князя П. П. Лопухіна зазнав кардинальних змін (архітектори невідомі). Після закінчення перебудови він набув рис російського романтизму з елементами неоготики й класицизму. У 50-х рр. ХІХ ст. палацовий ансамбль був одним із найбагатших в Європі. Постановою Ради Міністрів України №442 від 06.09.1979 р. об'єкти ансамблю віднесені до пам'яток національного значення.

У будівлі на третьому поверсі знаходиться художня галерея.

Автором проекту, вірогідно, був Ж. А. Мюнц. Складалася з двох частин: триповерхова споруда входу, що була з'єднана з одноповерховим флігелем, і перехідна галерея. Вікна споруди триповерхового входу були стрілчастої форми. Перехідна галерея стояла на цегляному оштукатуреному фундаменті, висота якого залежала від рельєфу, і природному камені. Галерея мала 18 (19) пар колон, що утримували трискатний дах. Вірогідно, між колонами стояли скульптури. Галерея були обвита плетючими рослинами. Ордерна галерея з'єднувала одноповерховий флігель і палац. У 30 - 40-х рр. ХІХ ст. з невідомих причин була зруйнована. Залишилась споруда триповерхового входу, до якої було прибудовано другий і третій поверхи флігеля

Закладений 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського архітектором Ж. А. Мюнцом у стилі англійських ландшафтних парків. Розташовується на декількох островах р. Росі і “материку”. Парк не має чітко окресленої осьової композиції. Численні алеї, доріжки (близько 2 га) відкривають відвідувачам нові краєвиди, що нагадують навіть сьогодні різні країни світу. Корсунський парк - це парк, створений самою природою, що різнить його з парками, створеними руками майстрів, у т. ч. з “Софіївкою”. Парк сформовано шляхом використання мотивів первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння (в основному, граніт рапаківі), численних річкових протоків, спокійних заводей, перекатів, гранітних скель, існуючих насаджень дерев. Тобто, наріжними компонентами парку є дерево, камінь та вода. У 1787 - 1789 рр. на території парку з’явилися малі архітектурні форми - турецька та китайська альтанки, давньогрецький храм, тріумфальна арка, єгипетський храм та висічений в скелі грот. Після 1799 р. парк набув рис російського романтизму: густа (центральна) липова алея, малі архітектурні форми, символи, пов’язані з історією Росії та роду князів Лопухіних. Затишні куточки парку прикрашали павільйони для павичів і фазанів, скульптури. Він був одним з кращих садово-паркових комплексів України. Після 1918 р. почалася руйнація парку, яка продовжувалась до кінця ХХ ст. У 1925 р. він отримав назву “Парк ім. Леніна”. 6 квітня 1928 р. Корсунський парк було оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Відповідно до постанови Ради Міністрів України № 105 від 29.01.1960 р. парк оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва і віднесений до пам'яток національного значення. У 80-х рр. ХХ ст. почалась реконструкція парку. Встановлено скульптурну композицію “Ян і Наталка” (автор В. Клоков), стелу з багатофігурною композицією за мотивами творів Т. Г. Шевченка (автор М. Запорожець), місток через безіменний струмок, альтанки, світильники тощо.

Знаходиться в північно-східній частині парку, по стежці, що веде від джерела у напрямку Боків. Посаджена алея з ялинок, вірогідно, на початку ХІХ ст. Залишилось 11 ялинок. У 50-х рр. біля алеї були висаджені молоді сосонки, так званий сьогодні район парку - Соснівка.

Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) - релікт, залишок третинного періоду. Походить з Китаю. У третинному періоді зустрічалось по всій Європі, у Гренландії, Сибіру, на Сахаліні. В Європі і Сибіру зникло наприкінці третинного періоду. На території ландшафтного парку (нинішній острів Коцюбинського) висаджене, за переказами, у 1916 р. у пам'ять про перебування в Корсуні російської імператриці Марії Федорівни. Висота дерева - 35 м, у діаметрі - 1 м. Рослина стійка проти пилу, загазованості, грибкових і вірусних хвороб. З лікувальною метою використовуються листя і плоди; у китайській медицині - насіння; у косметиці - витяжки з листя та плодів.

Каштан росте на центральній алеї парку острова, що називається Деніс. За переказами, під цим каштаном любив відпочивати під час приїзду до Корсуня Тарас Григорович Шевченко. За споминками троюрідного брата і свояка Варфоломія Григоровича Шевченка, який працював помічником управителя Корсунської економії, Тарас Григорович "вставав дуже рано, о четвертій годині. Встане й зараз у сад… Здається, не залишив він ні одного куточка в саду, щоб не змалювати його у свій альбом …"

Між скелястих берегів Рось зовсім не схожа на повільні, тихі річки Черкаського краю. Вона, здається, тільки й чекає свого часу, щоб прокинутися, і з нестримною бунтівною силою невгамовно нестися серед скелястих берегів.

Перше, що вражає у Корсуні-Шевченківському, - красуня Рось. Мальовничі місця можна побачити тут майже скрізь. Яку красу створила природа!

Річка Рось - правобічна притока Дніпра. Довжина 346 км, протікає територіями Вінницької, Київської та Черкаської областей. Площа басейну - 12600 км. Бере початок на Придніпровській височині, впадає в Дніпро поблизу с. Хрещатика Канівського району Черкаської області. Найбільші притоки - Роставиця, Кам'янка, Горохуватка, Росава. В ХІ ст. по Росі проходила Пороська оборонна лінія, створення якої розпочав у 1032 р. Великий князь київський Ярослав Мудрий. До системи укріплень входили міста-фортеці, зокрема, Корсунь, Богуслав, Богуслав, Юр’єв (нині - Біла Церква), Осетрів (нині - с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району), Дверен (нині - с. Набутів Корсунь-Шевченківського району), Боровий (нині - смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району) та ін. У першій половині ХХ ст. на Росі побудований каскад невеликих ГЕС: Дибинська, Богуславська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська.

Рось була однією з найчистіших річок України. Однак в останні роки річка неодноразово забруднювалась, що призводило до знищення риби і хутрових звірів. Для оздоровлення річки необхідне прийняття негайних заходів на рівні держави.

Джерела:

1. Мандри Україною. Золота підкова Черкащини. Путівник./ За заг. ред. В. М.Мельниченка. - К., 2012, 232 с.

2. www. korsun. ic. ck. ua/

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Шкільні уроки – вчителю, студенту і школяру