ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА

Тривожно гримлять барабани — вже люди не ходять;

Це осінь, і чується втомлена пісня гусей...

А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;

А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.

І брат мій далеко, розлучені ми — чи навіки?

Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;

Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,—

Пожежі війни все палають вві сні й наяву...

Переклад Я. Шекери


Розміщенно Referat в разделе Зразки творів Пятница 25 декабря 2015 в 8:55





ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА – ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ – ДУ ФУ – Скорочені твори з зарубіжної літератури