Вас не цікавило, чим пахнуть хмари?

Можливо – білизною,

Можливо – сльозами,

Можливо – просто водою.

Так, ті самі, що пливуть, немов примари;

Мов сірі тварини,

Кудлатою чередою.

Вони пахнуть, напевно, кров'ю,

Пролитою на брустверів бруси,

Сльозами – за милими, за їжею, за здоров'ям –

Біленькі хмарини,

Загорнені в чорно-сірі бурнуси.

Вони пахнуть водою з калюж на шляхах планети,

Молоком, розлитим із теплих старих бідонів,

Ладненькі хмари,

Газувате калюжне нетто,

Загони, що пливуть у небі синьо-бездоннім.

Вони пропахли забутим в блюдечках чаєм,

Твоїм духмяним волоссям, моя мила.

Пахнуть вони рослиною – молочаєм.

Міськими димами і туалетним милом.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Війна відгула.

І не світять пожежі в небо,

І дзвони на сполох не кличуть голосом мідним.

Хмари – спокійні.

Я вірю – це так і треба,

Щоб запах спокою був найбільш необхідним.

Я хочу, щоб людство забуло про воєн мари.

Щоб люди не думали

Страшними, злими словами…

Хмари – пахнуть,

Життям нашим пахнуть хмари,

Маленькі сірі дзеркала,

Що плинуть над головами.


Розміщенно Referat в разделе Детальні розробки уроків Среда 22 октября 2014 в 11:52




  • З кохання плакав я, ридав – ПАВЛО ТИЧИНА
  • З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став — (Мамуровим муром...) Пливуть тужіння угорі. (Вернися з сміхом-дзвоном!) Спадає лист на вівтарі — (Кучерявим дзвоном...) Уже десь випали сніги. (Над бором хмари муром!) Розбиті ніжні вороги — (Мармуровим муром...) Самотня ти, самотній я. (Весна! — світанок! —
  • Запросини – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – Стислий виклад твору
  • ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Запросини У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари — І на місці... Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч... Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки
  • Запросини – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Стислий виклад твору
  • У холодному небі золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари — І на місці... Я розкажу тобі таке, Чого не зможе інший, Бо таємницею володіємо Я та ніч... Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв'язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, У
  • Фарби осіни – Твір по добутку “Про осінь”
  • Про осінь часто говорять: художникосінь. Усього за кілька днів осінь: "перефарбовує" пейзаж. Раніше ліс був зеленим, але прийшла осінь і змінила зелений на безліч квітів і відтінків. Кожна порода дерева офарбилася у свій колір. Деякі дерева стають лимонножовтими, а деякі
  • Розшумовуйся, зелений дубе – АНДРІЙ МАЛИШКО
  • Розшумовуйся, зелений дубе, Як весiннiй перегрiм, Бо заграли голосистi труби На кордонi грозовiм. На кордонi грозовiм Бережуть великий дiм! Не хвилюйся, море, у туманi, Грiзно хвилi не здiймай, Кораблi пливуть на океанi Вiд Амура по Дунай. Вiд Амура по Дунай Бережуть Радянський край! Не клонися, гаю густолистий, Не в'ялися опiвдня. Як iдуть брати мої
  • ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – ПАВЛО ТИЧИНА
  • Уривок із поеми «Дзвінкоблакитне» Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой прилиньте, хмари, — Ясний день Окропіте, Нас нашелестіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться Жито усміхнеться: Тінь! Тінь.
  • Хор лісових дзвіночків – ПАВЛО ТИЧИНА
  • (Уривок із поеми) Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой прилиньте, хмари, - Ясний день. Окропіте, Нас нашелестіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться — Жито усміхнеться: Тінь! Тінь. 1917

Запах неба – ВІТАЛІЙ КОРОТИЧ